Справа № 2-а-698/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                     Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді -  Харечко С.П.

при секретарі -   Хіміч З. В.

за участю:   

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Рівне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до УДАІ УМВСУ в Житомирській області про скасування постанови про адмінправопорушення серії АМ № 174751 від 10.12.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернула(в)ся до Рівненського міського суду з позовною заявою до УДАІ УМВСУ в Житомирській області про скасування постанови про адмінправопорушення серії АМ № 174751 від 10.12.2010 року  

Позивач в судове засідання не зявився, подав до суду письмову заяву провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовільнити.

Представник відповіджача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

          Судом встановлено, позивач просить скасувати постанову Серія АМ№174751 від 10.12.2010 року винесену інспектором ДАІ, якою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн., за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 КУпАП.

          У даній справі з протоколу про адміністративне правопорушення від 10.12.2010 року, який складений інспектором з дотриманням процесуальних вимог КУпАП вбачається, що позивач  рухався на автомобілі Рено д/н НОМЕР_1 на автодорозі Київ-Чоп і порушив вимоги п. 11.2, 11.5 ПДР України. Із діями інспектора позивач не погодився і в протоколі в письмових поясненнях зазначає, що обїжджав дві грузові машини.

          У адміністративних справах про правопорушення ПДР України - безпосередні спостереження працівників ДАІ фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення, який є доказом у подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган /посадова особа/ оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об"активному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Безперечним доказом встановлення вини позивача в порушенні правил дорожнього руху являється складений, згідно діючого законодавства, співробітником ДАІ протокол про адміністративне правопорушення, за яким послідкувало винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних виробів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за  використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки  дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Слід зазначити, що позивач не надав жодного доказу щодо неправомірності дій інспектора.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1  до УДАІ УМВСУ в Житомирській області про скасування постанови про адмінправопорушення серії АМ № 174751 від 10.12.2010 року - відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                          Харечко С.П.