Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Дата документу 20.07.2011

Справа  № 2-а-2230/11

Категорія 100

П О С Т А Н О В А

іменем України

           20 липня 2011 року                                                                         смт. Криве Озеро                     

           Кривоозерський районний суд Миколаївської області  в складі головуючого судді   Репушевської О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження  адміністративну справу  за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі   про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови здійснити перерахунок державної та додаткової пенсій як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

У  липні 2011 року  ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області (далі УПФ), в якому зазначав, що він є учасником  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його  визнано інвалідом ІІІ групи. Крім того, його  віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Призначення пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну його здоров’ю повинне бути здійснене на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ), розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка  встановлена законом, але відповідач призначив та визначив розмір зазначених пенсій згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та № 654 від 16 липня 2008 року.

          Посилаючись на те, що статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком  та розмір його державної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, відповідач усупереч зазначеним нормам  не проводить відповідне нарахування цих пенсій та відмовив здійснити перерахунок про що повідомив у листі № 1399-Б від 10 червня 2011 року, позивач просив визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсій у відповідності до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком та  провести відповідні виплати з 01 лютого 2011 року до дня звернення в суд з адміністративним позовом з урахуванням виплачених сум та в подальшому здійснювати нарахування  і виплату підвищення  до пенсії  відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ».

Ухвалою від 07 липня 2011 року  в справі відкрито скорочене провадження.

В запереченні на позов, відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи порядок нарахування, розмір мінімальних пенсій та додаткових пенсій встановлено постановами Кабінету Міністрів України.

Фінансування пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі, як орган державної виконавчої влади в своїй діяльності керується законами та актами Кабінету Міністрів України, які є обов’язковими до виконання. Крім того  наполягало на застосуванні норм закону, щодо  пропуску процесуального строку звернення до суду.

          Дослідивши матеріали справи  суд прийшов до наступного.

          Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності  на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Судом встановлено, що позивач є учасником  ліквідації наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІІ групи,  що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія МСЕ-05 № 019465 від 06 липня 2007 року.

          Положеннями статті 14 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

          Згідно статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються  у вигляді: а) державної пенсії; б)  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 зазначеного закону особам віднесеним до категорії 1 , які є інвалідами ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю , у розмірі 50 процентів  мінімальної пенсії за віком.

          Згідно  з частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інваліда ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою  не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»(далі Закон № 1058- ІV) встановлюється в розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складав; з 01 липня 2010 року –709.00 грн., з 01 жовтня 2010 року –723.00 грн., з 01 грудня 2010 року –734.00 грн., з 01 січня 2011 року –750.00 грн., з 01 квітня 2011 року –764 грн.

Нарахування та виплату державної та додаткової пенсій позивачу відповідач здійснює в розмірі меншому, ніж встановлено статями 50,51 Закону України № 796-ХІІ,  відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 25 травня 2008 року № 530, «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16 липня2008 року № 654, Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року №  2154- VІ та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»» від 05 травня 2010 року № 331, Закону України «Про Державний бюджет України  на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857- VІ .

В 2010, 2011 роках бюджетне законодавство не встановлювало  будь-яких  обмежень  у застосуванні правил статей 50 та 54 Закону України № 796-ХІІ. Тому виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами не можуть бути підставою для нарахування державної та додаткової пенсій розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України  від 28 травня 2008 року № 530 та № 654 від 16 липня 2008 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України  органи державних влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з положеннями частини 4 ст. 9 КАСУ у разі не відповідності  нормативно-правового акта , Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згоду на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має  вищу юридичну силу.

За такого суд приходить до висновку, що Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі , як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій при визначенні розміру пенсій позивачеві  повинен застосовувати  частину  1 статті  50 та частину 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач  усупереч зазначеним нормам  не провів відповідний перерахунок  зазначених пенсій, їх розмір визначив  згідно з постановами Кабінету Міністрів України , чим допустив протиправну бездіяльність, тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню статі 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статей 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк   який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.  Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку про що постановлюється ухвала.

            Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати йому виплату державної та додаткової пенсій   без обмеження певним строком.

          Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, а тому вимога позивача в подальшому нараховувати та виплачувати  державну та додаткову пенсію в розмірі, передбаченому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" задоволенню не підлягає як безпідставна.

Враховуючи положення статті 99, 100 КАС України, вимоги  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-17 від 14 червня 2011року  права позивача підлягають захисту за період з 01 лютого 2011 року  по  18  червня 2011 року

На підставі ст. ст. 3, 19, 22, 46,  Конституції України , Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, керуючись ст. ст. 71, 86, 99, 100, 158,  1832, ч. 2 ст. 256   КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

          Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного   фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю,  відповідно до статей 50, 54  Закону України «Про  статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796- ХІІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування »та  провести відповідні виплати за період з 01 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року з  урахуванням виплачених сум.

Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до  Одеського апеляційного адміністративного суду через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти  днів   з моменту отримання копії постанови. .

СУДДЯ : (підпис)

Копія вірна:

Суддя Кривоозерського

районного суду                                                                    Репушевська О.В.