Справа № 21-151а11

Суддя-доповідач: В.В.Кривенко

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року            м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого  Кривенка В.В.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Редьки А.І., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Яреми А.Г., −

при секретарі судового засідання Бурнишевій О.Е.,

за участю представника державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні» – Скрипаль О.С., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (далі − Комунальне підприємство) до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні» (далі – Держенергонагляд) про скасування постанови про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2007 року Комунальне підприємство звернулося в суд з позовом до Держенергонагляду про скасування постанови про застосування штрафних санкцій від 23 жовтня 2007 року № 173/07.

На обґрунтування позову зазначило, що оскаржуваною постановою Держенергонагляду до позивача застосовано штраф у розмірі 34 000 грн за невиконання вимог припису від 18 вересня 2007 року № 289 про усунення порушень законодавства про електроенергетику.

Посилаючтсь на те, що пункти 1, 3 припису визнані нечинними рішеннями господарського суду Кіровоградської області, просило скасувати оскаржувану постанову.

Господарський суд Кіровоградської області постановою від 18 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року, позов задовольнив: скасовував постанову Держенергонагляду від 23 жовтня 2007 року №  173/07.

Вищий адміністративний суд України постановою від 5 квітня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове – про відмову у задоволенні позовних вимог.

Приймаючи рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що право Держенергонагляду на застосування штрафних санкцій за невиконання вимог припису передбачено статтею 27 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» (далі – Закон № 575/97-ВР) і може бути реалізовано стосовно позивача, а висновки апеляційного суду про те, що Комунальне підприємство не здійснює ліцензійної діяльності у сфері електроенергетику і у зв’язку з цим не є суб’єктом, до якого можуть застосовуватись штрафні санкції, є помилковим, оскільки базується на невірному застосуванні вищенаведеної норми, яка передбачає відповідальність за декілька видів порушень, при цьому ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Держенергонагляду є самостійним деліктом, пов’язаним лише спільною санкцією із окремим видом порушення певних умов ліцензій.

Не погоджуючись із постановою касаційного суду, Комунальне підприємство звернулося із заявою про її перегляд з підстави неоднакового застосування касаційним судом частини третьої статті 27 Закону № 575/97-ВР. На підтвердження неоднакового застосування касаційним судом норми матеріального права Комунальне підприємство посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2009 року у справі за позовом акціонерного товариства «Крименерго» до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2011 року справу допущено для перегляду Верховним Судом України з мотивів виявлення неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини третьої статті 27 Закону № 575/97-ВР.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин справи, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2011 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що право Держенергонагляду на застосування штрафних санкцій передбачено законом і може бути реалізовано стосовно Товариства, яке не виконало вимог припису від 18 вересня 2007 року № 289 про усунення порушень законодавства про електроенергетику.

У справі, на рішення в якій посилається заявник для підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України зазначив, позивач не є суб’єктом господарської діяльності та не зобов’язаний включати представника відповідної регіональної інспекції Держенергонагляду до складу робочої комісії. При цьому касаційний суд не дає визначення суб’єкта господарської діяльності та не застосовує норм права, які містять таке визначення.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що відносини, які виникли між Держенергонаглядом та Товариством з приводу приєднання електроустановок до електричних мереж, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий         В.В. Кривенко

Судді: М.І. Балюк В.П. Барбара

І.С. Берднік С.М. Вус

Л.Ф. Глос Т.В. Гошовська

М.І. Гриців В.С. Гуль

В.І. Гуменюк А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок Г.В. Канигіна

М.Р. Кліменко Є.І. Ковтюк

М.Є. Короткевич О.А. Коротких

В.І. Косарєв О.В. Кривенда

О.Т. Кузьменко Н.П. Лященко

В.Л. Маринченко В.В. Онопенко

Л.І. Охрімчук П.В. Панталієнко

М.В. Патрюк В.Ф. Пивовар

П.П. Пилипчук О.І. Потильчак

Б.М. Пошва А.І. Редька

Ю.Л. Сенін А.М. Скотарь

Т.С. Таран О.О. Терлецький

Ю.Г. Тітов І.Б. Шицький

А.Г. Ярема