Справа № 22-ц-3181/11 Головуючий у 1 інстанції: Воробель М. М.
Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючий суддя - Шумська Н.Л.
суддів: Бермес І.В., Шандра М.М.
секретар Гордій У.М.
за участі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 31.03.2011року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі і гідності,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач 12.06.2009року звернувся до відповідача позовом про зобов»язання ОСОБА_3 на сходах села біля церкви села Бунів публічно вибачитись перед ним та спростувати недостовірні відомості, що не відповідають дійсності і порочать його честі і гідність, поширені ним 19.10.2008року під час сходу села біля церкви Св.Параскеви, зобов»язавши гр.ОСОБА_3 зробити заяву що поширені раніше відомості, що ОСОБА_2 вкрав золоту чашу з церкви не відповідають дійсності і стягнути з відповідача на користь позивача 6000грн. відшкодування моральної шкоди.
Рішенням суду від 31.03.2011року частково задоволено позов. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000грн. відшкодування моральної шкоди, 163грн. стягнено судових витрат.
Рішення суду оскаржили сторони. Апеляційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що рішення суду не відповідає вимогам закону, не враховано зібрані докази та дійсні обставини справи, за якими відповідач публічно звинуватив його у крадіжці золотої чаші з церкви, що завдало йому моральної шкоди, спричинило погіршення здоров»я та зміну способу життя. Вимагає публічного вибачення від відповідача та стягнення 6000грн., моральної шкоди, які перерахувати на користь Краковецької школи-інтернату, оскільки суд відмовив у цьому безпідставно. Тому просить суд скасувати рішення та постановити нове, яким зобов»язати відповідача ОСОБА_3 публічно заявити перед громадою біля церкви с.Бунів, що поширені ним відомості, стосовно ОСОБА_2 про крадіжку золотої чаші, були неправдивими і попросити вибачення перед усіма присутніми.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить суд рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Апеляційну скаргу мотивує незаконністю рішення, винесення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного обгрунтування, без з»ясування дійсних обставин справи, вийшовши за межі заявлених вимог. Вважає, що його слова не можна розцінювати як образу, оскільки ним у відповідь на висловлені ОСОБА_2 звинувачення, було констатовано факт, що «злодій не я а ти, я золота не крав і в тюрмі з ним не сидів. Про те, що ОСОБА_2 був засуджений за крадіжку майна знають сві мешканці села, а факт поширення ним неправдивої інформації про крадіжку позивачем золотої чаші з церкви не доведено.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів та представника, з»ясувавши правовідношення сторін, обставини справи, на яких сторони грунтують свої вимоги та заперечення в межах позову та апеляційних скарг, перевіривши зібрані по справі докази, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 та частковгого задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення по справі, недоведеності обставин, що суд вважав доведеними, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушень норм матеріального іпроцесуального права.
Ухвалюючи рішення суд першої істанції неправильно визначив характер спірних правовідносин, норми матеріального закону, що їх регулює, не з»ясував обставин справи, на які сторони посилались як підставі своїх вимог та заперечень, обставин, які визнаються сторонмми, що потягло неправильне вирішення спору по суті.
Суд вважав доведеним факт, що ОСОБА_3 обзивав ОСОБА_2 злодієм і що той викрав золото. Доказів, що ОСОБА_3 говорив, що ОСОБА_2 19.10.2008року біля церкви в с.Бунів говорив, що він викрав золоту чашу з церкви судом першої інстанції не здобуто, тому суд прийшов до висновку, що в позовних вимогах про публічне вибачення слід відмовити.
Моральну шкоду в 1000грн. судом стягнено з відповідача у зв»язку з встановленим судом образи ОСОБА_2 висловлюванням ОСОБА_3 про те, що він злодій, викрав золото. Однак з таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених позовних вимог.
Постановляючи рішення про стягнення 1000грн. відшкодування моральної шкоди і мотивуючи свої рішення образою, що позивач є злодій, викрав золото, суд фактично виходить за межі заявленого позову.
У апеляційній скарзі позивач не вказує про неправильність висновків суду з приводу недоведення поширення інформації щодо викрадення позивачем золотої чаші з церкви. Колегія суддів з такими висновками погоджується.
Крім того, судом було встановлено недоведеність обставин про поширення інформації щодо викрадення позивачем золотої чаші з церкви, що, що виключало застосування норми матеріального права, яка передбачає відшкодування моральної шкоди. Сторонами визнано, що чаші з церкви ніхто не викрадав, вона наявна в церкві і нікуди не зникала. З іншими позовними вимогами ОСОБА_2 до суду не звертався. Тому колегія суддів дійшла висновку, що ухвалення рішення судом першої інстанції про стягнення 1000грн. моральної шкоди з наведеними мотивами свідчить про порушення судом норм процесуального права, постановлення рішення за межами заявленого позову.
Судом першої інстанції правильно взято до уваги вирок суду від 26.06.1985року (а.с.17-22) за яким позивача ОСОБА_2 було засуджено до позбавлення волі. Як визнав на судовому засіданні позивач, він дійсно був засуджений за злочин, пов»язаний з викраденням золота з стоматологічного кабінету. Тому поширена інформації відповідачем щодо викрадення золота позивачем не може вважати недостовірною.
Згідно ч.1ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спрстування цієї інформації.
Законом не передбачено способу захисту немайнового права як вибачення, тому суд правильно відмовив у цих вимагах.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Враховуючи вирок суду та визнання обставин засудження за викрадення золота самим позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не було поширено недостовірної інформації, відсутні підстави вважати порушеними особисті права позивача у цих правовідносинах в межах заявлених вимог.
Право на відшкодування моральної шкоди, згідно ст.280 ЦК України, передбачено лише у разі заподіяння такої порушенням особистого немайнового права. Тому колегія суддів дійшла переконання про обгрунтованість скарги відповідача, відсутність належних і допустимих доказів поширення відповідачем недостовірної інформації щодо позивача, про відсутність порушеного особистого немайнового права, що виключає необхідність захисту та можливість задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 303, п.2ч.1ст.307, ч.2ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської областівід 31.03.2011року відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської областівід 31.03.2011року задовольнити.
Рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі і гідності скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованеого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: