Красилівський районний суд Хмельницької області    

                            Справа № 2-754/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28.10.2011                        м.Красилів

  Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.

при секретарі Нечипорук А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

   представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, -

       В С Т А Н О В И В:

          У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом.          

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в березні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до нього з проханням позичити їй гроші, які їй були необхідні для лікування її матері ОСОБА_5, що і підтвердила сама матір. 07.03.2007 ОСОБА_2 позичила у нього 60 000 грн., про що написала боргову розписку, яка була написана з відома ОСОБА_5 та в присутності її дочки ОСОБА_6 За умовами позики вони вирішили, що повернення коштів має бути по першій його вимозі. У лютому 2010 року він попросив відповідачів повернути йому кошти та 02.02.2010 ОСОБА_2 повернула йому лише 1200 грн. Більше ніяких коштів ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 йому не повертали та на сьогоднішній день відмовляються від виконання боргового зобов’язання, нічим не мотивуючи. Просить стягнути з відповідачів солідарно борг у сумі 58 800 грн., 3% річних від простроченої заборгованості в розмірі 2034,64 грн., суму штрафних санкцій в розмірі 6585,60 грн., судові витрати в розмірі 674,20 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У ході судового розгляду справи представник позивача ці вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_5 до суду не прибула, надіслала заяву з проханням не визнавати її відповідачем у справі тому, що гроші у позивача вона не позичала, розписки йому не давала, повернення коштів ні в усному, ні в письмовому вигляді не гарантувала, справу просить розглядати без її участі, оскільки ніякого відношення до справи вона немає.   

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 проти позову заперечив, визнав, що розписку написано особисто ОСОБА_2 з метою одержання субсидії, зазначив, що коштів вона не отримувала за цією розпискою, 1200 гривень не повертала, запис про повернення нею 1200 грн. зроблено на розписці позивачем з метою поновлення строку позовної давності. Просить відмовити у позові також і з підстав порушення позивачем строку позовної давності.  

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 07 березня 2007 року ОСОБА_2 написала ОСОБА_4 розписку про те, що вона в присутності своєї дочки ОСОБА_6 одержала від нього 60 000 грн., які були потрібні на лікування її матері ОСОБА_5 Позивачем 02.02.2010 на цій розписці вчинено запис про те, що він отримав від ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу грошові кошти в сумі 1200 грн. ОСОБА_2, підтвердивши факт написання нею розписки, заперечила отримання грошей та присутність при написанні розписки її дочки. ОСОБА_6, допитана, як свідок також заперечила свою присутність при написанні матір'ю згаданої розписки.  

Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, розпискою ОСОБА_2

У відповідності до стст. 11, 13, 626, 628 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до стст. 1046, 1047 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками; договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1050 ч.1 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Відповідно до вимог ст.625 цього Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, положення ст. 1051 ЦК України про те, що рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді не були одержані позичальником від позикодавця, дослідивши надану позивачем розписку ОСОБА_2, суд приходить до висновку про обгрунтованість тверджень ОСОБА_4 щодо отримання нею від нього позики у сумі 60 000 гривень.

Разом з тим, суд приймає до уваги та вважає такою, що грунтується на законі заяву представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 257, чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Суд не бере до уваги твердження позивача про наявність в укладеному договорі позики умови повернення позики по його першій вимозі та про отримання ним в рахунок погашення боргу 1200 грн. від відповідачки, як підстави для переривання перебігу позовної давності, оскільки на підтвердження вказаного позивач та його представник не надали ніяких доказів.

Суд також вважає, що в даному спорі відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України має місце зобов'язання, строк виконання якого не визначений, а тому перебіг позовної давності розпочався від дня, коли в позивача виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, тобто з наступного дня від дати надання розписки ОСОБА_7, а тому на час звернення з позовом до суду ОСОБА_4 пропущено строк позовної давності.

Згідно чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, керуючись стст. 11, 13, 257, 267, 625, 626, 628, 1046, 1047, 1050, 1051 ЦК України, стст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд

        В И Р І Ш И В:

         У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Хмельницької області через Красилівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:І. В. Федишин