Справа № 1-145/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          20 жовтня 2011 року                                                                                м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Ковальчук В.С.  

з участю:

прокурора                 Поліщука О.В.

потерпілої                 ОСОБА_1

обвинуваченого        ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, непрацюючого,  невійськовозобов»язаного, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; фактично проживає: АДРЕСА_2,

        за ч.1 ст.185 КК України,

                                                      ВСТАНОВИВ:

        Обвинувачений ОСОБА_2 наприкінці травня 2010 року приблизно о 12 годині перебуваючи поблизу поліклініки ДЗ «СМСЧ -3»м.Кузнецовська, що розташована по вул..Енергетиків,23, діючи з корисливого мотиву та з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно від власника, заволодів дитячим візком «Чіко»вартістю 900 гривень та речами, що знаходились у візку: курткою, кофтою, ковдрою, парасолькою, що належать потерпілій ОСОБА_1 (проживаючою: АДРЕСА_3). Вказаними діями обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 були завдані майнові збитки на загальну суму 1270 гривень. Збитки не відшкодовані. В ході досудового слідства знайдено дитячий візок «Чіко», решта викрадених речей не знайдена.

          Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства правильно за ч.1 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

          Під час попереднього розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 просив застосувати до нього амністію та подав заяву про звільнення від відповідальності у зв»язку з амністією.

          При вирішенні питання про застосування амністії встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та вперше вчинив злочин середньої тяжкості, є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ -  є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії (посвідчення серії НОМЕР_1, видане 29.12.2004 року). Також обвинувачений подав суду заяву про звільнення його від відповідальності внаслідок амністії.

         На підставі п.е) ст.1, ст.6 та ч.1 ст.8 Закону України «Про амністію у 2011 році», звільняються від кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань,  не пов'язаних з  позбавленням волі,  зокрема особи засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до  статті  12  Кримінального  кодексу  України,  та  за злочини,  вчинені з необережності,  які не є особливо тяжкими відповідно до  статті  12  Кримінального  кодексу України, з  числа учасників  ліквідації  наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб,  які підпадають  під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи" та  аналогічних  законів  інших  держав  -  колишніх республік СРСР. Суд звільняє від кримінальної відповідальності зокрема осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом. Питання про застосування амністії суд вправі вирішувати за власною ініціативою.  

 Таким чином та у відповідності до ч.2 ст.86 КК, обвинувачений ОСОБА_2   підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв»язку з амністією, а кримінальна справа щодо нього підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1, ч.3 ст.6 КПК.

             Керуючись п.5 ч.1 ст.80 КПК, приходжу до висновку про необхідність  повернення речових доказів володільцю.  

            Згідно статей 91-93 КПК та роз»яснень, наведених у Постанові Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 7 липня 1995 року №11, не встановлено, що по справі понесені судові та інші витрати, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2.

           На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,6 Закону України «Про амністію у 2011 році», ст.ст. 6, 80, 248 КПК України, суддя-

                                                              ПОСТАНОВИВ :

Закрити кримінальну справу № 1-145/11 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185  КК України, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.

           Скасувати запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2.

           Речовий доказ по справі: належний потерпілій ОСОБА_1  дитячий візок «Чіко»- повернути  власнику.  

          На постанову судді  на протязі  семи  діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції. Апеляції подаються безпосередньо до Апеляційного суду Рівненського області.

                   Суддя                                                                                В.В.Малков