Справа № 2-а-2532/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          10 жовтня 2011 року                                                                                м. Кузнецовськ

         Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Бірук Н.С.

з участю:

позивача                                          не з»явився

представника відповідача              не з»явився

розглянувши у письмовому провадженні в залі судових засідань  Кузнецовського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії,  

            ВСТАНОВИВ:

        Позивач 1.11.2010 року звернувся в суд з адміністративною позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі-УПФ) про стягнення державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796).

          Ухвалою суду від 03.10.11 провадження по справі відкрите в частині вимог про перерахунок і виплату пенсії і додаткової пенсії з 1.05.2010 року та про зобов»язання в майбутньому здійснювати пенсійні виплати у розмірі, встановленому статтями 54 та 50  підвищення пенсії, як дитині війни, були виділені в самостійне провадження.

          Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.  Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у його відсутність не заявляв, заперечень проти адміністративного позову не подав. Відповідно до ч.1 ст.41, ч.1, ч.4 та ч.6 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача –суб”єкта владних повноважень та неявки в судове засідання позивача, від якого поступила заява про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (у письмовому провадженні), без фіксування судового засідання технічними засобами.

          Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

          Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії також йому встановлена інвалідність 2 групи, інвалідність  пов”язана з наслідками Чорнобильської катастрофи з 1.11.2007 року довічно, позивач отримує державну пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з аварією на ЧАЕС та додаткову пенсію у розмірі, визначеному постановою КМУ № 530 від 28.05.08 для інвалідів 2 групи, постраждалих 1 категорії. Вказані факти підтверджуються: довідкою МСЕК, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) та вкладкою до цього посвідчення,  довідками УПФ №802 та №803 від 11.10.2011 року.

          Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір вказаних пенсій, визначений, зокрема, у статтях 50 та 54 вказаного Закону. Статті 50 - 54 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у Закон №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI щодо визначення КМУ розмірів державних пенсій та додаткових пенсій постраждалим категорії 1 визнано  таким, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати Закон №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін.

          Частиною 4 статті 54 Закону №796  передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для постраждалих 1 категорії, інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. У ч.3 статті 54 Закону №796 визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року N 1058-ІV (далі-Закон №1058). Згідно із статтею 50 Закону №796 постраждалим категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи –у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 Закону №796, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.          

         Згідно довідок УПФ виплату державної пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідач здійснює виходячи із розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, що визначені постановою КМУ № 530 від 28.05.08. Вказані суми виплат не відповідають розміру державної пенсії та додаткової  пенсії постраждалим 1 категорії, інвалідам 2 гр., що встановлені у статтях 54 та 50 Закону №796. Отже вказані дії УПФ суд вважає незаконними.

         Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку та виплаті позивачу державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.             

         Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1  статті 28 Закону N 1058, положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку додаткової пенсій постраждалим категорій 1-4 та інвалідам 1-3 груп, інвалідність яких пов»язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 вказаного Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.        

         Позивач просить стягнути недоплачені пенсійні виплати починаючи з листопада 2007 року по 1.11.2010 року на суму 96936 грн. 20 коп., проте провадження у справі відкрите щодо позовних вимог, пред»явлених за шість місяців, що передують дню звернення з позовом. У зв»язку з цим, конкретний розмір пенсійних виплат, що підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням отриманих позивачем пенсійних виплат, визначенню не підлягає.

        Тому з метою захисту та відновлення порушеного права позивача на отримання пенсійних виплат у встановленому законом розмірі, необхідно зобов'язати УПФ:

- провести перерахунок  і виплату позивачу державної пенсії і додаткової пенсії з 01.05.10 по день звернення з позовом, у розмірі встановленому ст..54 та ст.50 Закону №796 для постраждалих від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідів 2 гр., виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, врахувавши розмір отриманих позивачем пенсійних виплат за вказаний період;

            Разом з тим, вимоги позивача про зобов»язання відповідача на майбутнє здійснювати пенсійні виплати, у встановленому законом розмірі, задоволенню не підлягають, оскільки у позові не наведено фактів невизнання, оспорювання чи порушення  відповідачем прав позивача після звернення з відповідним позовом. В свою чергу, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

         Позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.3 р.7 КАС, п.18 та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тому витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.

         На підставі наведеного та керуючись Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 11, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, –

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

       Адміністративний позов задоволити частково. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу ОСОБА_1 державної пенсії та  додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 54, 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

      Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію відповідно до ст.54 та ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру державної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначаються згідно із ч.1 ст.28  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 1 травня   2010 року по 1 листопада 2010 року, та з урахуванням проведених позивачу пенсійних виплат за вказаний період.

          У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                         Головуючий