Справа № 2-а-2523/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          18 жовтня 2011 року                                                                                м. Кузнецовськ

            Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Малкова В.В.,

        розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Кузнецовського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії,

                                                                               ВСТАНОВИВ :

           Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі –УПФ) у зв»язку з тим, що відповідач не виплачує йому щомісячне підвищення пенсії та додаткову пенсію у розмірі, встановленому ст.39 та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796). Крім того просить зобов»язати відповідача виплачувати збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 - річний стаж.

             Відповідач заяви про визнання позову або заперечень проти позову не подав.

              Як вбачається з доданих до позову документів позивачу виплачується додаткова пенсія як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії –5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю - 5 грн. 20 коп. з 02.11.2004 року. Проте розмір вказаних виплат не відповідає розмірам додаткової пенсії та підвищення пенсії, що встановлені у  ст.51 та ст.39 Закону №796 відповідно. Трудовий стаж позивача становить 35 років.

Отже, суд вважає протиправними дії відповідача по виплаті позивачу з 28.03.11 по 22.07.11 включно додаткової пенсії та підвищення пенсії у менших розмірах, ніж це встановлено ст.ст. 51, 39 Закону №796.  

            Для захисту та відновлення порушеного права позивача на отримання пенсійних виплат у встановленому законом розмірі, необхідно зобов'язати УПФ нарахувати і виплатити позивачу з 28.03.11 по 22.07.11 включно: додаткову пенсію –15% прожиткового мінімуму доходів громадян для осіб, які втратили працездатність, а також підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, у встановленому ст.39 Закону №796 розмірі –одна мінімальна заробітна плата.

          Разом з тим, з 23.07.11 додаткова пенсія та підвищення пенсії виплачуються у порядку і розмірах, встановлених постановою КМУ №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок  коштів державного бюджету»(далі –постанова №745). Постанова №745 набрала законної сили з 23.07.2011 року та діє до 01.01.2012.  Вказана постанова прийнята урядом на виконання п.4  р.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.10 №2857-VI (далі –Закон №2857). Розділ р.7  зазначеного Закону доповнено п.4 згідно із  Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року N 3491-VI. Положеннями п.4 р.7 Закону №2857 встановлено,  що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи" ,   статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та деяких  інших осіб" застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік.  

        Отже у задоволенні позову в частині вимог про нарахування і виплату позивачу з 23.07.2011 року додаткової пенсії а також підвищення пенсії у розмірах, встановлених ст.51 та ст. 39 Закону №796 відповідно, слід відмовити через безпідставність.

            У відповідності із п. 2 ст. 56 Закону №796 право на пенсію за віком у повному розмірі мають, зокрема, громадяни віднесені до 1-4 категорії постраждалих, за умови стажу роботи для чоловіків не менше як 20 років, жінок - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж. Позивач має право на вибір пенсійного забезпечення.  Це право було враховане відповідачем при оформленні  позивачу пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі-Закон N 1058). Ст.28 цього Закону передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

        Оскільки позивач отримує пенсію за віком, виплата збільшення до пенсії правомірно проводиться відповідачем виходячи із понаднормового стажу, встановленого ст.28 Закону №1058 –20 років, а не п.2 ст.56 Закону №796 –15 років. Тому у задоволенні вимоги позову про виплату збільшення пенсії за понаднормовий стаж, виходячи із стажу 15 років, слід відмовити у зв»язку з безпідставністю.

        Позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.3 р.7 КАС, п.18 та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тому витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.

      На підставі наведеного та керуючись ст.ст.39, 51, 53, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.4  р.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 11, 71, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд –

                                                                              ПОСТАНОВИВ:

        Адміністративний позов задоволити частково. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу ОСОБА_1 додаткової пенсії та підвищення пенсії у розмірах, що встановлені ст.51 та ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 28.03.2011 по 22.07.2011 включно.  

         Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст.28  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, з 28 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, врахувавши розмір отриманої позивачем додаткової пенсії за вказаний період.               

        Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок і виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення пенсії  відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру підвищення пенсії  - одна мінімальна заробітна плата,  встановлена законом на відповідний період, з 28 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, врахувавши розмір отриманого позивачем підвищення пенсії за вказаний період.                             

         У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

        Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання  її копії. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                       Суддя                                                                                   В.В.Малков