Справа №2о-36/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2007 року м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
· головуючого - Жилки О.М. ,
· народних засідателів- Івахник Т.В., Петрової Н.П.,
· при секретарі - Шпак И.О.,
· за участю прокурора- Липівської Л.А.
представника заявника та лікара-психіатра ОСОБА_2 , хворого ОСОБА_1., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за заявою Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру про продовження ОСОБА_1 амбулаторної примусової психіатричної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Полтавський обласний психоневрологічний диспансер звернувся із заявою до суду з вимогою продовжити хворому ОСОБА_1. в примусовому порядку амбулаторну психіатричну допомогу.
В своїй заяві заявник зазначив, що ОСОБА_1., 1955 року народження, з 1996 року психічно хворіє, діагноз: шизофренія, параноїдна форма, параноїдний синдром, безперервна прогредієнтна течія з помірно вираженим апато-абулічним дефектом, а в зв'язку з суспільно-небезпечними діями, з 1997 року перебував на спецобліку.. Посилаючись на те, що хворий, який проживає з жінкою та сином, маячні ідеї ревнощів не.' втрачають актуальності, хворий підозрілий, негатавістичний, слідкує за жінкою, конфліктує, а при загостренні хвороби агресивний до оточуючих, заявник просив суд продовжити ОСОБА_1 амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку.
В судовому засіданні представник психіатричного закладу лікар-психіатр заяву Полтаського обласного психоневрологічного диспансеру підтримав, посилаючись на те, що не надання хворому примусової амбулаторної психіатричної допомоги, призведе до погіршення психічного стану хворого, що в свою чергу завдасть значної шкоди його здоров'ю та може негативно вплинути на оточуючих.
Хворий, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти надання хворому примусової психіатричної допомоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважає, що заява підлягає до задоволення.
Як вбачається з висновку лікарської комісії від 28 квітня 2007 року, ОСОБА_1. страждає психічним захворюванням в формі шизофренії, параноїдної форми, в-психічному статусі якого домінують підозрілість, негативістичність, під час загострення агресивні дії до дружини, конфліктність, що може кваліфікуватись як тяжкий психічний розлад, внаслідок чого хворий може вчиняти чи вияляти реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для себе та оточуючих, в зв'язку з чим, останній потребує примусової амбулаторної психіатричної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України „Про психіатричну допомогу", амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або-без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, в наслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України „ Про психіатричну допомогу", ст. 212 - 215, 282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру про продовження ОСОБА_1, 1955 року народження, амбулаторної примусової психіатричної допомоги - задовольнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги, в 20-ти" денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.