Справа № 2-4646/11

  У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

  "30" вересня 2011 р.                                                                                м. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області   Прийомова О. Ю. , розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позивач надав на адресу суду письмову заяву про забезпечення позову, згідно якої просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, яке належить ОСОБА_2 шляхом заборони будь–яким способом укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань: заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Одеській області видачу паспорта/ проїзного документа; адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних  у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 151 ЦПК України передбачені підстави для забезпечення позову, а саме, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду .

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд вважає, що заявлені види забезпечення позову не є співмірним і ніяким чином не може узгоджуватися з розміром позовних вимог. Обмеження відповідачам у праві виїзду за кордон невидачу їм та вилучення паспортів громадян України для виїзду за кордон, навпаки може привести до втрати ними деяких життєвих зв'язків, в тому числі пов'язаних з отриманням доходів від праці за кордоном.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»громадянину України, який має паспорт ,  може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини 1 ст.6 Закону.

Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини 1 ст.6 Закону, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення в ньому підробки, а також у випадку припинення громадянства України. Тимчасове  затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служб безпеки, державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Таким чином, законом передбачено тимчасове затримання або вилучення паспорта, відмова у виїзді за кордон громадянам України, які мають відповідний паспорт для виїзду за кордон, однак із заяви взагалі не видно чи є у відповідача закордонний паспорт, чи звертався відповідач у компетентні органи за видачею закордонного паспорту, чи взагалі відповідач має намір виїхати за кордон.

Доказів щодо належності відповідачу, грошових коштів, рухомого та нерухомого майна не надано.

Отже, суд вважає, що заява позивача про забезпечення необґрунтована, та така, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,-

  УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості –відмовити.

 Апеляційна скарга на ухвалу  суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу  було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. Ю. Прийомова