Справа №592/3049/25

                                                                       Провадження №3/592/795/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року                                                                м.Суми

       Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю учасника справи про адміністративне правопорушення:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

у с т а н о в и в:

13.02.2025 о 18:00 в м.Суми, вул. Іллінська, 51 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager ARLM 0279, результат тесту позитивний 1,04 проміле. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi CAR DVR, Motorola Solution Video Badge VB 400 номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.2.9А ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.02.2025 серії ЕПР1 №245357, 13.02.2025 о 00:18 м.Суми, вул. Іллінська, 51 водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi CAR DVR та Motorola solution VB400, 470812, 471286. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

25.02.2025 на розгляд до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшли протоколи про адміністративні правопорушення: серія ЕПР1 № 245365 від 15.01.2025 та серія ЕПР1 № 245357 від 15.01.2025, які згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями були передані для розгляду судді Онайку Р.А.

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, оскілки знімав стрес після виконання бойового завдання та йому довелось перегнати автомобіль на незначну відстань.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, суддя приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексута інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).

Провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245365 від 13.02.2025 підтверджується дослідженими доказами, а саме:

-        чеком газоаналізатора Alcotest 7510, тест №246, згідно якого результат тесту позитивний – 1,04 проміле;

-        актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проводився у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінки, що не відповідає обстановці, результат огляду 1,04 проміле, в графі «з результатом згоден» наявний підпис ОСОБА_1 ;

-        направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-        розпискою ОСОБА_2 від 13.02.2025, про те, що він забирає транспортний засіб та зобов`язується недопускати до керування ОСОБА_1 ;

-        довідкою Інспектора відділу АП УПП в Сумській області, згідно якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року не притягувався, інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відсутня;

-        відеозаписами з нагрудних та автомобільного відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, його огляд на місці зупинки та згода з результатом, а також процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

При цьому адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за керування т/з у стані алкогольного сп`яніння, а матеріали справи мають достатньо доказів, які не поставлені під сумнів правопорушником, якими доведено як факт керування т/з особою, так і факт перебування цієї особи у стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 щодо якого були об`єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відповідно до встановленого порядку пройшов відповідний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проба позитивна, з результатами погодився, внаслідок чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, у відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 цієї статті.

Диспозиція різних частин ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою: яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії (ч. 1); яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2); стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3); позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4).

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245357 від 13.02.2025, фактично зазначено, що водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, тобто ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Разом з тим ч.5 ст.126 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за повторне вчинення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП адміністративного правопорушення.

Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особіу вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає як важливий юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо порушення громадського порядку та безпеки (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Наявні в матеріалах справи інші докази, а саме копія постанови серії ЕНА № 2832657 від 14.08.2024 та відеозаписи нагрудних відеореєстраторів поліцейських, через недостовірність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення є недостатніми для прийняття рішення про його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суддя приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчення ним дій, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи характер правопорушення та особу винного, вважаю необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч.1 ст.130 КУпАП.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки доданої до матеріалів справи, інформація про наявність ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відсутня, а згідно постанови серії ЕНА №2832657 від 14.08.2024 ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Оскільки ОСОБА_1 не має посвідчення водія, він підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП як «інша особа» з накладенням відповідного адміністративного стягнення.

На підставі ст. 40-1, 283 ч.5 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в її разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений у строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

-        подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-        витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя                                                                        Р.А. Онайко