Справа №295/1447/23

Категорія 38

2-др/295/9/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

секретарі судового засідання Барашивець Т.С., Процюк Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача адвоката Ліпської-Романченко Ганни Дмитрівни, що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі №295/1447/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено рішення у цивільній справі №295/1447/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким у задоволенні позовних вимог, відмовлено

14.08.2023 року до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Ліпської-Романченко Г.Д., що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі №295/1447/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що в зв`язку з розглядом вказаної справи відповідач ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката Ліпської-Романченко Г.Д. в розмірі 8000,00 грн. та судом при ухваленні рішення не вирішено вказаного питання. А тому, представник відповідача просив ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати, стягнувши з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу.

12.09.2023 року матеріали цивільної справи № 295/1447/23 були направлені на адресу Житомирського апеліційного суду.

11.02.2025 року матеріали цивільної справи № 295/1447/23 після розгляду Житомирським апеляційним судом повернулись до Богунського районного суду. м. Житомира.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником відповідача адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. надано Договір про надання правничої допомоги від 07.06.2023 року, Акт здавання-приймання послуг №1 від 08.08.2023 року, платіжна інструкція №@2PL651785 від 09.08.2023 року.

Відповідно до Акту здавання-приймання послуг №1 від 08.08.2023 року адвокатом вчинено наступні дії: вивчення матеріалів справи та їх правовий аналіз - 2000 грн., складання відзиву на позовну заяву - 5000 грн., судове засідання 1000 грн. Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту ознайомлення адвокатом з матеріалами справи.

Крім того, суд критично оцінює вартість складання відзиву на позовну заяву, оскільки згідно п. 3 Договору про надання правничої допомоги від 07.06.2023 року 1 година роботи адвоката коштує 1500 грн., проте в Акті здавання-приймання послуг №1 від 08.08.2023 року, чи у інших наданих адвокатом документах, не зазначено кількість годин витрачених для складання відзиву на позовну заяву, що унеможливлює вірний розрахунок вартості такої послуги.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності, розумності, та справедливості, вважає необхідним стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Ліпської-Романченко Ганни Дмитрівни, що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі №295/1447/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу розмірі 4000,00 (Чотири тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.М. Єригіна