Придніпровський районний суд м.Черкас                                                                                  

Справа № 2а-6225/11

П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                          

01 вересня 2011 року           Суддя Придніпровського районного суду  м. Черкаси Бассак Т.Є., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про повний перерахунок та стягнення заборгованості з пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.07.2011 року,-

В С Т А Н О В И В :

                  Позивач звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання діянь (бездіяльність й відмову в перерахунку) протиправними та зобов’язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року по 31.07.2011 року.

              Свої позовні вимоги мотивує тим, що на неї поширюється дія Закону України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням їй відмовлено у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги, а тому дії останнього суперечать положенням Конституції України та законам України і таким  чином, порушені її права. Саме відповідач повинен здійснити нарахування та виплату такої допомоги. Просить визнати дії відповідача незаконними; зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 31.07.2011 року.

Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі  м. Черкаси не надав заперечень на позов, тому у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України  справа розглядається у скороченому провадженні без заперечень відповідача.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

         в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою за  віком, відповідно до відмітки в пенсійному посвідченні має право користуватися пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Згідно листа від 27.07.2011 року за № 4855/ 05 їй управлінням пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси з 01 січня 2008р, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої  в  розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність –49,80грн.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення до пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10 –рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.  65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66, розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і на 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67  розділу I, п.п. 1-4, 6-22, 24100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. п. 41 розділу II «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Рішення  Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10 –рп/2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення  до пенсії у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п. п. 41  розділу II «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

У 2010-2011 роках дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2010-2011 роках не здійснював і не проводив таку виплату, а щомісячно нараховував та виплачував позивачці, як «дитині війни», підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону № 2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.   

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% підвищення до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.   

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.  

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.   

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Аналіз наведеного закону і обставин справи, дають суду підстави до висновку, що соціальні права позивача на отримання підвищення до пенсії, як особі, що має статус «дитини війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, порушені, а тому підлягають захисту в судовому порядку.

Обов’язок нарахування підвищення до пенсії позивачу, в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України покладено на Управління Пенсійного фонду України  за місцем проживання пенсіонерів, в даному випадку на  Управління Пенсійного фонду України  в Придніпровському районі м. Черкаси, тобто за місцем проживання позивача. Крім того, суд бере до уваги, що Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

          З огляду на вищевикладене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо відмови  виплати щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають до задоволення за період з 11.02.2011 року по 22.07.2011 року (включно), оскільки пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено п. 4 наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р.,  № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Тобто даною нормою делеговано Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри виплат зазначеним категоріям громадян. Даний закон набрав чинності 19 червня 2011 року і на даний час він неконституційним не визнавався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала законної сили 23.07.2011 року  визначений розмір підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») –49 грн. 80 коп.

А тому підстав для зобов’язання відповідача нараховувати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком після 23.07.2011 року суд не вбачає.

Також, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року по даній справі адміністративний позов в частині визнання відмови протиправною та стягнення підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період  з 01.01.2006 року по 10.02.2011 року залишений без розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ст. 152  Конституції України, ст. ст. 11, 12, 17, 69, 94, 160, 161, 162, 163,183-2, 256 КАС України, Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік», Законом України  «Про Державний бюджет Україна на 2011 рік», Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

                 Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити  частково.  

    Визнати дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси  щодо відмови Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 10 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року -  неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі  м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 10 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Відповідно до ст. 256 КАС України постанова в частині стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання відповідачем Управлінням Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси.

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Т. Є. Бассак