ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"10" жовтня 2006 р. Справа № 130/12-06
Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. про секретарі Шелест В.О. розглянувши матеріали справі |
за позовом | відкритого акціонерного товариства „Білоцерківсільмаш”, м. Біла Церква |
до | Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області |
про | скасування рішення про продаж активів, що знаходяться в податковій заставі |
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Новогребельська І.М. –довіреність №1413/10 від 19.01.2006р.
Обставини справи:
ВАТ „Білоцерківсільмаш” звернулось до господарського суду Київської області із адміністративним позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення про продаж активів ВАТ „Білоцерківсільмаш”, що знаходяться у податковій заставі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про продаж активів позивача, що знаходяться в податковій заставі, є необґрунтованим, оскільки відповідач не скористався іншими заходами погашення податкового боргу передбаченими законодавством. Як пояснює позивач, він погасив податкові зобов’язання частково в період з 15.03.06р. по 27.03.2006р. по прибутковому податку за грудень 2005р. в сумі 3000,07грн. та за лютий 2005р. в сумі 24000,00грн.
Також позивач пояснив, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про прийняте рішення щодо продажу активів позивача, що перебувають в податковій заставі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, про що зазначив у запереченнях №10273/10 від 19.04.2006р.
Позивач вдруге в судове засідання свого представника не направив та подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з тим, що між сторонами ведуться переговори, щодо мирного вирішення спору. Проте, представник відповідача в судовому засіданні 10.10.2006р. заявив, що відповідач відмовився від підписання мирової угоди.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 Указу Президента України №167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами»13.08.1998р. позивачу було направлено повідомлення про податкову заставу всього майна і майнових прав ВАТ «Білоцерківсільмаш»№ 8106-24-0-25 та 26.04.2000р. в Державному реєстрі застав рухомого майна зареєстровано податкову заставу рухомого майна і майнових прав ВАТ «Білоцерківсільмаш»за № 9-877, який 30.06.2003р. доповнено записом № 2169-645 про реєстрацію податкової застави нерухомого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що станом 01.04.2006р. ВАТ «Білоцерківсільмаш»має податковий борг по платежах до бюджету, який становить 3738,8 тис. грн., із яких 2282,4 тис. грн. по податку на додану вартість, 568,4 тис. грн. по податку на прибуток, 630,5 тис. грн. по платі за землю (місто), 147,9 тис. грн. по податку з доходів найманих працівників за актами перевірок, 81,7 тис. грн. по платі за землю (Терезинська сільська рада), 26,5 тис. грн. по платі за землю (Піщанська сільська рада), 1,4 тис. грн. по податку з власників транспортних засобів.
На виконання рішення Конституційного суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005р. про розповсюдження податкової застави на активи, сума яких адекватна сумі податкового боргу, 23.06.2005р. позивачем було виділено в рахунок погашення податкового боргу адміністративно-побутовий корпус № 203 літера “Н” (далі –корпус № 203) експертною вартістю 7233,2 тис. грн. Експертна оцінка була виконана на замовлення позивача і ним оплачена.
17.02.2006р. відповідачем було прийняте рішення про звільнення всіх активів позивача з-під податкової застави та реєстрацію податкової застави на адміністративно-побутовий корпус №203.
В державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24.02.2006р. вилучено всі записи про реєстрацію податкової застави активів позивача та зареєстровано податкову заставу корпусу №203 за номером 2909679.
Відповідно до вимог ст.10 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Постанови Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 р. «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі»та наказу Державної податкової адміністрації України №294 від 26.02.2002 р. “Про затвердження порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” між Білоцерківською ОДПІ та ВАТ «Київська універсальна біржа»укладено договір № 01/24-1-019 від 08.02.2006р. про організацію та проведення аукціону та продажу корпусу № 203, який належить ВАТ «Білоцерківсільмаш».
Білоцерківська ОДПІ листом №4942/7/24-1-019 від 08.02.2006р. проінформувала ВАТ «Білоцерківсільмаш»про передачу корпусу №203 на Київську універсальну біржу для продажу на аукціоні в рахунок погашення податкового боргу.
Таким чином, підготовка до проведення аукціону з продажу корпусу №203 була здійснена відповідно до вимог п.3 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України № 294 від 26.06.2002 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2002 р. за № 545/6833.
Київська універсальна біржа листом № 58-п від 03.03.2006р. повідомила, що аукціон з продажу корпусу № 203, призначений на 03.03.2006р., не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок на покупку.
Відповідно до вимог п.18 Постанови КМУ № 1448 від 22.12.1997 р. на засіданні аукціонного комітету 03.03.2006р. було прийнято рішення про проведення 04.04.2006р. повторного аукціону з продажу корпусу №203 , про що складено протокол.
Білоцерківська ОДПІ листом №9869/7/24-0-005/1 від 10.03.2006р. повідомила позивача про те, що 03.03.2006 р. аукціон з продажу корпусу № 203 не відбувся. Відповідно до вимог Постанов Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002р. та № 1448 від 22.12.1997 р. Білоцерківська ОДПІ просила позивача в 5-денний термін погодити проведення повторного аукціону з продажу корпусу № 203 за початковою ціною або за ціною, зменшеною не більше, ніж на 30%. Даний лист дійсно був отриманий позивачем 13.03.2006р.
Відповіді на лист позивач не надав, згідно п.18 Постанови КМУ № 1448 від 22.12.1997р. даний об’єкт було виставлено для продажу на повторному аукціоні без зниження початкової ціни.
В № 11 (743) фінансово-економічного тижневика „Україна Business” за 20-27 березня 2006р. було надруковано інформацію про продаж на аукціоні корпусу № 203 з початковою ціною 7258970,00 грн. з ПДВ.
Отже, судом встановлено, що всі дії відповідача з підготовки до продажу корпусу №203, який належить позивачу, відповідають вимогам нормативно-правових актів і ні в якій мірі не порушують інтересів позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено до державного бюджету 27000,00грн. податку з доходів найманих працівників, відповідно до платіжних доручень №№ 91,93, 98, 100, 102, 103, 106, 107, 109. Однак, відповідно до Наказу ДПА України № 112 від 09.03.2006 р. «Про затвердження змін до наказу ДПА України від 01.07.2005 р. № 247», яким було затверджено перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, оперативний облік яких ведеться органами державної податкової служби України», податок з доходів найманих працівників (код бюджетної класифікації 11010100) в картках особових рахунків платників за встановленими термінами сплати не нараховується, в оперативній звітності ведеться лише облік надходжень по даному податку, облік платежу ведеться за карткою форми №15.
Таким чином, згідно перерахованих вище платіжних доручень позивачем сплачувався податок з доходів найманих працівників разом з виплатою заробітної плати, що передбачено п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». При цьому зменшення податкового боргу позивача не відбувалося. З карток особових рахунків позивача по всіх платежах, по яких позивач мав податковий борг станом на 01.01.2006р., видно, що за три місяці 2006р. ним сплачено в рахунок погашення податкового боргу лише 5578,00грн. податку з власників транспортних засобів.
Судом встановлено, що 13.08.1998р. позивачу було надіслано відповідачем повідомлення про податкову заставу всього нерухомого майна та майнових прав № 8106-24-0-25 та 26.04.2000року в Державному реєстрі застав рухомого майна було зареєстровано податкову заставу рухомого майна і майнових прав, який 30.06.2003р. було доповнено записом про реєстрацію податкової застави нерухомого майна.
Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10. Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ у разі коли інші заходи, передбачені цим законом , заходи погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002р. N538 “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” - стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги.
Стягнення коштів та продаж інших активів здійснюються на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
Оскільки податковий борг по платежах до бюджету не був погашений позивачем - Білоцерківською ОДПІ в порядку ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ було прийнято рішення №06/24-039 від 26.03.2003р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу ВАТ “Білоцерківсільмаш”, яке підписане начальником податкової інспекції та скріплено печаткою податкової інспекції та вручено керівнику відповідача 27.03.2003р.
Рішенням начальника Білоцерківської ОДПІ №24-0-007/2 від 17.02.2006р., на виконання рішення Конституційного суду України №2-рп/2005 від 24.03.2005р., зареєстровано податкову заставу на адміністративно-побутовий корпус №203, який належить ВАТ “Білоцерківсільмаш”, а всі інші активи ВАТ “Білоцерківсільмаш” звільнено з-під податкової застави.
Відповідно до п. 10.5.1 ст. 10 Закону України № 2181 якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі–продажу його активів повністю погашає суму податкового боргу, податковий орган приймає рішення щодо звільнення його активів з-під податкової застави та скасовує рішення про проведення їх продажу.
Оскільки погашення податкового боргу ВАТ “Білоцерківсільмаш” не відбулося, тому у відповідача відсутні підстави для відкликання рішення №06/24-039 від 26.03.2003р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та станом на сьогоднішній день, вищезазначене рішення є чинним.
Відповідачем доведено факт отримання позивачем рішення №06/24-039 від 26.03.2003р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Крім того, відповідно до приписів глави 8 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України –адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленими цим Кодексом .
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який, якщо інше не встановлено Законом, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.
Позивач отримав рішення Білоцерківської ОДПІ № 06/24-039 від 26.03.2003р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу 27.03.2003р., що підтверджується підписом керівника підприємства позивача на примірнику рішення.
Вказана обставина підтверджує, що перебіг процесуального строку для подачі позову для позивача розпочався 27.03.2003р. і закінчився 27.03.2004р.
Судом встановлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачем не надано пояснень з приводу наявності поважних причин, що перешкоджали своєчасному зверненню з позовом до суду.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи доведеність відповідачем прийняття оскаржуваного рішення з дотриманням вимог чинного законодавства, суд відмовляє в задоволенні позову.
За таких обставин, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, суд скасовує заходи забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -
постановив:
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
2. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою суду від 31.03.2006р.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Писана Т.О.