Справа № 2-а-5612/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року

 Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.  С.

розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду в м. Борщеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії у відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни,    

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 11 жовтня 2011 року звернувся в суд з позовом до відповідача управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області, в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області, щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни протиправними; стягнути з Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області на його користь суму невиплаченої щомісячної соціальної державної допомоги  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в період з 8 червня 2011 року і довічно та судові витрати покласти на відповідача. Вказав, що відповідно до ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому, як особі, яка набула статусу «Дитина війни», повинна виплачуватися з квітня 2007 року щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2011 році він звертався з позовом до Борщівського районного суду та, згідно винесеної постанови Борщівського районного суду отримав доплату до пенсії за період з 1 січня 2009 року по 7 червня 2011 року (постанова Борщівського районного суду від 7 червня 2011 року №2-а-4256/11), і знову дізнався, що надалі виплати пенсії здійснюються частково. З метою вирішення спору в досудовому порядку він звернувся із скаргою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та виплату донарахованих сум підвищення до пенсії. В задоволенні скарги йому було відмовлено. Посилаючись на те, що невиплата відповідачем підвищення до пенсії суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», просить позовні вимоги задовольнити та стягнути судові витрати.  

Відповідач, що вбачається з письмового заперечення, позов не визнає. Зокрема зазначив, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, яку необхідно застосовувати для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлено статус «дитина війни», ще не вирішено у законодавчому порядку. З державного бюджету виділено кошти на виплату особам, які мають статус «діти війни», тільки в 2007 році у розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни тим «дітям війни», які мають інвалідність, та у 2008 році всім особам із статусом «діти війни»у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка відповідно становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Оскільки ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає фінансування державних соціальних гарантій з державного бюджету, тільки після прийняття відповідного законодавчого акту можна буде провести підвищення пенсій зазначеним особам за попередні роки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 має статус «Дитина війни»відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі Закон № 2195-ІV). Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України НОМЕР_1, який виданий Борщівським РВ УМВСУ 30 червня 2000 року, копією пенсійного посвідчення  № НОМЕР_2, виданим управлінням Пенсійного фонду України в Борщівському районі, в якому є відбиток штемпеля «Дитина війни».

Як вбачається з поданої до суду копії постанови Борщівського районного суду Тернопільської області від 7 червня 2011 року №2-а-4256/11, позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі про визнання дій протиправними та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»задоволені частково, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 7 червня 2011 року із врахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та проведених виплат за вказаний період.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»(далі - Закон № 2195-ІV) визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідач з січня 2008 року виплачує зазначене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму у відповідності до внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-ІУ від 28 грудня 2007 року змін в термін «мінімальна пенсія за віком», де «дітям війни»до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. А для учасників війни, згідно ч.4 ст.14 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з наступними змінами та доповненнями, таке підвищення передбачене в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачу виплачено підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року 48,10 грн. з 01 липня 2008 року 48,20 грн. і з 01 жовтня 2008 року  виплачується в розмірі 49,80 грн.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону № 2195-ІV викладена в новій редакції, і відповідно до неї «дітям війни»до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме, відповідно до частини 4 пункту 20 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни до ст.6 Закону № 2195-ІV, внесені відповідно до частини 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»також визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Будь-яких інших змін до Закону № 2195-ІV з 22 травня 2008 року внесено не було, а отже спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону № 2195-ІV в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

Таким чином пенсія позивача, як дитині війни, підлягає перерахунку з урахуванням підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону № 2195-ІV на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з  8 червня 2011 року року.

Стосовно заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно ч.ч.3,4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

А тому доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус «дитина війни»не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ суд вважає наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Наявність норми, на яку посилається відповідач, а саме абзац 1 частини 1 статті 28 вищевказаного Закону та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV.

Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на пенсійні органи законодавством, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, слід зазначити, що за визначенням, наведеним в абзаці 9 ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсія –це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов’язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов’язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суд, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсій або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком.

Оскільки в діях відповідача вбачається систематичне, неодноразове порушення норм закону або бездіяльність такого, то суд вважає, що в даному випадку слід застосувати  ч. 2 ст. 11 КАС України про право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що відповідач є територіальним органом, який Законами уповноважений державою призначати, нараховувати, перераховувати пенсії та надбавки до пенсії, передбачені чинним законодавством, кожному пенсіонеру у відповідному районі, веде облік пільгових категорій пенсіонерів, тому має відновити права позивача на одержання підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року, з 8 червня 2011 року, а тому відповідача слід зобов’язати здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з вищевказаної дати з врахуванням здійснених виплат до моменту припинення дії норми, що надає право позивачу на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки правових підстав для такої невиплати не має.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, слід розподілити відповідно до ст.94 КАС України.    

На підставі вищенаведеного, ч.2 ст.19,ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.1 абз.9, 16 ч.128 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, керуючись ст.ст.2,6,7,8,11,21,69-71,94,105,162,183-2 КАС України, суд -

  П О С Т А Н О В И В:

  Позов задовольнити.          

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі за період з 8 червня 2011 року року на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум - протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 8 червня 2011 року року, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Стягнути з державного бюджету в користь позивача ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 коп. сплаченого нею судового збору.

Рішення в частині стягнення, в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

 Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                                                                         Денисова Т.С.