УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "08" листопада 2011 р. справа № 18/5007/114/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.11.2011р.;
ОСОБА_2, довіреність від 25.10.2011р. (був присутній
в судовому засіданні 25.10.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 23.03.2011р.
розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Лебединецьке" (с.Розівка Коростенського району) < В особі(назва) >
до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м.Житомир)
про стягнення 40787,35грн.,
з перервою в судовому засіданні з 25.10.2011р. до 08.11.2011р. згідно ст.77 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 40787,35грн. заборгованості за договором поставки молока №26 від 02.06.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання подав заяву, в якій суму боргу у розмірі 40787,35грн. визнав у повному обсязі (а.с.29).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2011 року між Приватним підприємством "Лебединецьке" (постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (покупець, відповідач) укладено договір поставки молока №26 (а.с.7-8), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти у встановлених обсягах, а покупець приймати і своєчасно сплачувати за молоко цільне, незбиране коров'яче ІІ гатунку охолоджене та оброблене (п.1.1 договору).
Якість продукції повинна відповідати ДСТУ 3662-97, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, густина повинна бути не менша 1,027г/см куб. Масова частка білка має бути не нижчою ніж 2,8%, кислотність - 16-200 Т. При відборі проб на аналіз якості продукції вказується точний час відбору (п.2.1 договору).
Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що розрахунки за отриману продукцію проводяться за договірними погодженими цінами згідно протоколу погодження цін, протягом 15 банківських днів з моменту поставки продукції у звітному періоді, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
На виконання умов договору поставки позивачем реалізовано молоко у кількості 17303кг. натуральної ваги (16037,970кг. в перерахунку на молоко базистої жирності) на суму 45787,35грн., що підтверджується приймальними квитанціями №95 від 05.07.2011р. та №106 від 03.08.2011р. (а.с.9-10).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав частково, сплативши позивачу 5000,00грн. за поставлене молоко, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами (а.с.11).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отримане молоко у розмірі 40787,35грн. (45787,35грн. - 5000,00грн.), яка станом на час розгляду справи не змінилась.
27.08.2011р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату суми боргу у розмірі 40787,35грн. (а.с.12-14), проте останній залишив її без відповіді та задоволення, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.09.2011р., з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 40787,35грн. (а.с.21).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 40787,35грн. обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32,33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10031, м.Житомир, вул.Ватутіна, 45, код 32176931)
на користь Приватного підприємства "Лебединецьке" (11311, Житомирська область, Коростенський район, с.Розівка, вул.Польова, 1, код 33513691)
- 40787,35грн. основного боргу;
- 407,87грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
< Текст >
Віддрукувати 3прим: < Поле для текста >
1 - в справу
2, 3 - сторонам
< Текст >
08.11.2011