УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "07" листопада 2011 р. справа № 18/5007/112/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.03.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 12.01.2011р. (була присутня в судовому засіданні 18.10.2011р.);
розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів) < В особі(назва) >
до Коростишівської міської ради (м.Коростишів)
про стягнення 218709,93 грн.,
з перервою в судовому засіданні з 18.10.2011р. до 07.11.2011р., згідно ст.77 ГПК України.
Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 218709,93грн., з яких: 174422,91грн. основний борг за виконані підрядні роботи на підставі договору №103/09-Ф-П від 03.07.2009р., 13329,38грн. інфляційні, 5191,87грн. 3% річні, 12209,60грн. штраф за затримку розрахунків понад 30 днів та 13556,17грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, надав письмові пояснення на відзив відповідача (а.с.61).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить підпис представника відповідача у повідомленні про оголошення перерви в судовому засіданні, а.с.61).
Раніше, представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні 18.10.2011р. надав письмовий відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що позивачем порушено п.2.5 договору підряду на виконання комплексу робіт пов'язаних з заміною фасадних газопроводі будинків в м.Коростишеві №103/09-ф-п від 03.07.2010р., оскільки позивачем була збільшена ціна вартості робіт, а п.2.5 договору передбачено, що зміна ціни оформлюється шляхом укладання додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору, однак дані додаткові угоди сторонами не укладались. Також вказує, що позивачем неправомірно нараховано штраф 7% від суми заборгованості у розмірі 12209,60грн., оскільки ні позивач, ні відповідач не належать до суб'єктів господарювання державного сектору економіки (а.с.58-59).
Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи 03 липня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз" (позивач, підрядник) та Коростишівською міською радою (відповідач, замовник) укладено договір підряду №103/09-Ф-П на виконання комплексу робіт, пов'язаних з заміною фасадних газопроводів будинків в м.Коростишеві (а.с.11-12), за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, протягом 2009-2010 років виконати комплекс підрядних робіт по заміні фасадних газопроводів житлових будинків по вул.Більшовицькій, 109а, 111, 111а, 119 м.Коростишева Житомирської області (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи у два етапи, а саме:
1-й етап - виконання підрядних робіт по виготовленню робочих проектів по заміні фасадних газопроводів житлових будинків по вул. Більшовицькій, 109а, 111, 111а, 119 м.Коростишева Житомирської області,
2-й етап - виконання будівельно-монтажних робіт з заміни фасадних газопроводів житлових будинків по вул. Більшовицькій, 109а, 111, 111а, 119 м.Коростишева Житомирської області.
Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що роботи, передбачені п.1.2 даного договору виконуються пооб'єктно, прийняття виконаних робіт по кожному етапу здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі робіт. Зазначені акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Згідно п.2.2 договору, загальна вартість робіт орієнтовно становить 163768,11грн.
Граничний термін виконання робіт становить 25 грудня 2010 року (п.3.3 договору).
На виконання умов вищевказаного договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 174422,91грн., зокрема:
- по першому етапу робіт підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийняття робіт від 22.12.2009р. (а.с.28) на суму 24743,31грн., який у відповідності до п.1.3. договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.
- по другому етапу робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р.та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень на загальну суму 149679,60грн. (а.с.16-27).
Підписання відповідачем актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт без зауважень свідчить про узгодження зміни ціни договору.
Відповідно до п.4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за виконанні роботи по кожному етапу здійснюються на підставі актів приймання-передачі робіт, по мірі надходження коштів до бюджету замовника .
Незважаючи на підписання відповідачем без зауважень актів прийняття виконаних підрядних робіт, які свідчать про належне виконання робіт за договором №103/09-Ф-П, Коростишівська міська рада не здійснила їх оплату.
Оскільки сторони чітко не визначили в договорі момент надходження коштів, господарський суд приходить до висновку, що сторонами не було встановлено строки здійснення розрахунків.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
14.09.2010 р. на адресу відповідача позивачем надіслано претензію №144/10 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 174422,91грн. Вказану вимогу відповідачем отримано 16.09.2010 р. (а.с.29-30).
У відповіді на претензію від 15.10.2010р. за №909/21 відповідач повністю визнав суму боргу у розмірі 174422,91грн., однак вказав, що у зв'язку з відсутністю коштів задовольнити вимогу в найближчий час не має можливості (а.с.31), чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:
Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами підряду.
Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові роботи після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що видатки на виконання договору №103/09-Ф-П підряду на виконання комплексу робіт пов'язаних з заміною фасадних газопроводів будинків в м.Коростені мали бути сплановані та внесені до кошторису відповідачем ще до укладення договору, при цьому, надходження коштів до бюджету здійснюється впродовж усього бюджетного року і відповідач мав змогу внести відповідні зміни. Крім того, на підтвердження надходження коштів до бюджету відповідача представником позивача надано аналогічні договори наступних років: № 6/10 ГП від 20.10.2010р. та № 5/10 від 14.03.2011р. (а.с.54-57), виконані позивачем роботи згідно яких були оплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.52-53).
Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору №103/09-Ф-П від 03.07.2009р. не провів розрахунки з позивачем, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 174422,91грн. заборгованості за виконані підрядні роботи обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач відповідно до п.8.3 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 13556,17грн. та штраф в сумі 12209,60грн.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Пунктом 8.3 договору сторони встановили, що за порушення строків оплати за виконані роботи по даному договору, замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.4), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 13556,17грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.
Разом з тим, стосовно нарахованого позивачем на підставі ст.231 ГК України штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, що склало 12209,60грн. з посиланням на те, що відповідач відноситься до державного сектора економіки, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що приписи ч.2 ст.231 Господарського кодексу України поширюють свою дію на правовідносини із спеціальним суб'єктом та на окремі види зобов'язань.
Згідно з ч.2 ст.22 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Враховуючи, що ні позивач, ні відповідач не належать до суб'єктів господарювання державного сектора економіки, тому вимоги позивача про стягнення 12209,60грн. штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 5191,87грн. 3% річних та 13329,38грн. інфляційних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних (а.с.3-4), прийшов до висновку, що річні в розмірі 5191,87грн. та інфляційні в сумі 13329,38грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.
Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, а також, за прострочку у виконанні зобов'язання відповідачу крім пені нараховані річні та інфляційні, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені до 3000,00грн.
Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.58-59) суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 206500,33грн., з яких: 174422,91грн. основного боргу, 13556,17грн. пені, 5191,87грн. 3% річних та 13329,38грн. інфляційних.
Господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 12209,60грн. штрафу.
Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір пені до 3000,00грн.
Таким чином, до стягнення підлягає сума 195944,16грн., з яких: 174422,91грн. основного боргу, 3000,00грн. пені, 5191,87грн. 3% річних та 13329,38грн. інфляційних.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені до 3000,00грн.
3. Стягнути з Коростишівської міської ради Житомирської області (12505, м.Коростишів, вул.Чапаєва,1, код 04053660)
на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Більшовицька, 55, код 20413052) :
- 174422,91грн. основного боргу;
- 3000,00грн. пені;
- 5191,87грн. 3% річних;
- 13329,38грн. інфляційних;
- 2065,00грн. витрат з державного мита,
- 222,83грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В позові відмовити в частині стягнення 12209,60грн. штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
< Текст >
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу (рек. з повід.)
< Текст >
07.11.2011