Справа № 2-а-6507/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї НИ

 24.10.2011  р. Гайсинський районний суд Вінницької області в складі судді  Саблука С. А., розглянувши у скороченому провадженні в м. Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

Встановив:

18.10.2011 р. до суду заявлено позов, вимоги якого мотивовано тим, що позивачка як дитина війни має право відповідно до ст. 6 чинного з 1.01.2006 р. Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон) на одержання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у межах шестимісячного строку позовної давності і до дня припинення права на її отримання (довічно), така надбавка відповідачем їй виплачувалася в неповному обсязі (49,8 грн.), тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненарахування та невиплати їй надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (30% мінімальної пенсії за віком), зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 18.04.2011 р. по 18.10.2011 р. з урахуванням проведених виплат та щомісячно здійснювати нарахування і виплату їй надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (30% мінімальної пенсії за віком),- з дня звернення до суду і по день припинення такого права.

Відповідач письмово просив у позові відмовити через помилкове застосування позивачкою ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення розміру мінімальної пенсії за віком з огляду на поширення її лише на правовідносини щодо визначення мінімального розміру призначеної за цим законом пенсії, порядок обчислення та виплати передбачених Законом надбавок до пенсій тепер не врегульований внаслідок нечинності ст.6 Закону, його дії і бездіяльність відповідають закону та Постанові КМ України № 530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», заявив про неможливість захищати на майбутнє право, яке ще не порушене.

З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає, що позов підлягає повному задоволенню з таких міркувань.

Доведено, що позивачка належить до соціальної групи діти війни і має право відповідно до Закону на одержання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з моменту набрання чинності Законом і до дня припинення права на її отримання, така надбавка відповідачем їй у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувалась і виплачується в неповному обсязі (49,8 грн.) на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі Постанова Уряду), хоча за Законом обмежена бути не може, а повинна бути ним позивачці в передбаченому Законом розмірі нарахована і щомісячно виплачувана до дня припинення права на неї.

Спірні правовідносини у системному взаємозв'язку регулюються:

- ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам –учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права;

- ст. 13 Конвенції, яка гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження;

- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;

- ч.ч. 1,2 ст. 8 КАС України, за якими під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави; цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини;

- практикою Європейського Суду з прав людини, згідно з якою: а).  конвенційне поняття «майно»являє собою «існуюче майно»або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»стосовно ефективного здійснення права власності (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83); б). засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13); в). принцип верховенства права зобов’язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184);

- ст. 6 Закону, за якою діти війни мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, обмежувати або скасовувати яку іншими нормативно-правовими актами неможливо відповідно до ч.2 ст.3 цього Закону;

- ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, що має преюдиційне значення для судів, відповідно до якого положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення (зменшення) розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом, визнано неконституційними;

- ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно з якою у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт вищої юридичної сили;

- ч.7 ст.9 КАС України у поєднанні зі ст.ст. 180, 181 СК України, за якими захист порушеного права  дитини війни з дня звернення до суду до дня припинення такого права має здійснюватися аналогічно випадкам протиправної бездіяльності батьків у ненаданні законного утримання дитині, така позиція відповідає змісту ч.3 ст. 162 КАС України про право суду визначити спосіб гарантованого захисту прав людини і громадянина від порушень зі сторони суб'єктів владних повноважень, вона повністю узгоджується з приписами ст. 13 Конвенції  щодо права кожного на ефективний засіб юридичного захисту та практикою Європейського Суду з прав людини щодо необхідності завдяки такому засобу запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов.

Оскільки, позивачці як дитині війни, Законом передбачено довічну щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обмежена або скасована бути не може і є майном в розумінні ч. 1 Протоколу № 1 Конвенції, відповідачем вона у межах шестимісячного строку позовної давності виплачувалась і виплачується в неповному обсязі - 49,8 грн. замість 30% мінімальної пенсії за віком, в тому числі через чинність Постанови Уряду наміру виконувати Закон відповідач не має, - то задля захисту конвенційного і законного права позивачки на мирне володіння своїм майном суд визнає бездіяльність відповідача протиправною в частині ненарахування та щомісячної невиплати надбавки до пенсії в повному обсязі, зобов'язує його нарахувати, перерахувати та виплатити позивачці пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за шість місяців до дня звернення до суду,- з 18.04.2011 р. по 18.10.2011 р. - з урахуванням проведених виплат, та щомісячно здійснювати виплату їй передбаченої ст. 6 Закону надбавки до пенсії із  встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розміру,- 30% мінімальної пенсії за віком- починаючи з дня звернення до суду і по день припинення права; така постанова є гарантовано ефективним засобом юридичного захисту, тому що позбавляє дитину війни необхідності регулярно в межах строку позовної давності звертатися до суду у разі захисту ним порушеного права лише за минулий період, тобто запобігає виникненню умов, які становлять порушення, та не допускає подальшого їх існування.

Заперечення та чинність Постанови Уряду, яку, а не Закон, виконує відповідач як урядовий орган, підтверджують також тривалість, сталість, невизначений строк його протиправної бездіяльності, і саме ці її ознаки, конкретна практика Європейського Суду з прав людини та приписи ч. 3 ст. 162 КАС України визначили зміст обраного судом способу гарантованого (ефективного) захисту порушеного права дитини війни зобов'язанням відповідача одноразово усунути порушення права і щомісячно до дня припинення не допускати його порушення шляхом виконання Закону, при цьому, зважаючи на можливість майбутніх законодавчих змін підстав і порядку встановлення розміру мінімальної пенсії за віком, відповідач має нараховувати і виплачувати позивачці надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з визначеного чинним законодавством на період виконання цієї постанови її розміру.

Заперечення відповідача про відповідність його дій і бездіяльності закону та Постанові Уряду спростовуються викладеними вище висновками, приписами ч.2 ст.3 Конституції України про відповідальність держави перед людиною за порушення її прав, у тому числі через виконання судом передбачених ч.1 ст.2 КАС України завдань, та ч. 4 ст. 9 КАС України щодо обов'язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили; твердження відповідача про неможливість застосування щодо спірних правовідносин ч.1 ст.28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на викладену в ч.3 ст.28 цього Закону заборону є помилковими через відсутність в ній обмежень для розрахунку підвищення (надбавки) до пенсії; також хибною є думка відповідача про нечинність ст.6 Закону, оскільки її дія відновлена Конституційним Судом України, а про можливість і необхідність запобігання майбутньому порушенню права переконливо зазначено вище.

При цьому суд зауважує, що ця постанова не суперечить п. 4 Прикінцевих положень чинного з 19.06.2011 р. Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», оскільки порушення права позивачки відбулося до дня набрання ним чинності, а питання про час припинення її права вирішує відповідач згідно з чинним законодавством.

Судові витрати залишаються за позивачкою через відсутність вимог про стягнення їх з відповідача, постанова підлягає негайному виконанню на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України.

Висновки суду, крім правових позицій сторін, підтверджуються ще й такими доказами:

- копією паспорту серії АВ № НОМЕР_1 з якого видно, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3);   

- копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2, з якого видно, що позивачка належить до соціальної групи діти війни (а.с. 4).

Керуючись ст.ст.4, 11, 70, 71, 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, суд, -

Постановив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі протиправною в частині ненарахування і щомісячної невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 надбавки до пенсії розміром 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі нарахувати, перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в межах встановленого законом шестимісячного строку позовної давності - з 18.04.2011 р. по день припинення права, - з урахуванням проведених виплат.

Постанову надіслати Управлінню Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області для її негайного виконання з повідомленням про це Гайсинському районному суду на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Гайсинський районний суд протягом десяти днів, проте оскарження не зупиняє її виконання.

Суддя :