ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

У Х В А Л А

про розгляд вимог кредиторів

"04" листопада 2011 р.                                                                   Справа № 32-31-7/434-10-4441

За заявою кредитора: Відкритого акціонерного товариства „Вінницямолоко”, м. Вінниця;

до боржника: Відкритого акціонерного товариства „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” ( 66161, Одеська область, Балтський район, с. Білино; код ЄДРПОУ 04689582);   

про визнання банкрутом

                                                         Суддя                                           Грабован Л.І.

Представники сторін:

кредиторів: ОСОБА_1 –представник ПП „Юні-Пак”;ОСОБА_2 –представник ТОВ „Юг-Газ”; ОСОБА_3 –преставник  Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області; ОСОБА_4 –представник Корпорації "Ф.Д. Імпорт Енд Експорт Корп.", гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_8; ОСОБА_9 –представник ТОВ "Продукт менеджмент",Тірен Трейд ЛТД; Пурло К.В. –представник ВД ФСС з ТВП;;Копцюх Б.І. –представник ВАТ "Вінницямолоко", ДП "ОАЗІС" Корпорації "ФД Імпорт Енд Експорт Корпорейшн"; Осмінников А.В. –представник ТОВ "Міжнародна молочна компанія"; Суменко Є.В. –представник ТОВ „АТЛ” Камянець-Подільська філія; Чехлова Ю.В. –представник ПАТ "ВТБ Банк"; Соколов М.С. –представник ТОВ "Квадро"; гр. ОСОБА_16; Тодоров М.Д. –директор ВСК ім. Мічуріна; Ткачук В.В. –представник ВАТ „Укртелеком”; Заболотна С.Г. –представник УПФУ у Балтському районі Одеської області; гр. ОСОБА_20; ОСОБА_21 –представник гр. ОСОБА_22; Шаповалов Є.В.- представник ТОВ „Дера”; Хомутенко А.В. –представник ВАТ „ЕК Одесаоболенерго”; Королюк Г.А. –представник ТОВ „Продукт-Менеджмент”

від боржника: Лобанова Л.О. –представник ВАТ "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів";

розпорядник майном боржника: арбітражний керуючий Сафронова С.В.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

13.10.2010р. Відкрите акціонерне товариство „Вінницямолоко” звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про визнання Відкритого акціонерного товариства „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” банкрутом, оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання щодо сплати заборгованості на загальну суму у розмірі 302 144,09 грн. (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. (т.1 а.с.1) порушено провадження у справі №7/434-10-4441 (суддя Лепеха Г.А.) про визнання ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 13.12.2010р. (т.1 а.с.125-126) ВАТ „Вінницямолоко” визнано кредитором до ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” із грошовими вимогами у сумі 302 144 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сафронову Світлану Володимирівну та зобов’язано ВАТ „Вінницямолоко”, з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів, подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”, зобов’язано розпорядника майном ВАТ „Вінницямолоко” скласти та подати до суду для розгляду та затвердження реєстр грошових вимог кредиторів боржника.

Оголошення про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” опубліковано в газеті „Голос України” № 245 від 25.12.2010р. (т.14 а.с.121).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 31.03.2011р. (т.17 а.с.74-77) затверджено реєстр грошових вимог кредиторів ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. (т. 24 а.с.92-97) ухвалу попереднього засідання господарського суду від 31.03.2011р. по справі №7/434-10-4441 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Одеської області зі стадії попереднього засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.2011р. справу прийнято до провадження суддею Ровинським О.Ю. (т.25 а.с.41).

На підставі розподілу справи між суддями за допомогою системи автоматичного розподілу справу №31-7/343-10-4441 передано на розгляд судді Грабован Л.І., якою справу прийнято до провадження ухвалою від 19.07.2011р. (т.26 а.с.1-2), продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та строк дії повноважень розпорядника майном боржника на три місяці до 18.10.2011р., призначено експертизу для визначення фінансового становища  боржника.

Ухвалою від 21.10.2011р. (т.34 а.с.3) продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та строк повноважень розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Сафронової С.В. до  21.12.2011р.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що  кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). Конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов’язання  згідно  з цією статтею Закону –зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю  і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно із ч. 4 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів розглядаються судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Протягом тридцяти днів з дня опублікування вказаного оголошення, як передбачено ч.1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до суду звернулись наступні кредитори із заявами про визнання  вимог до боржника, за якими є заперечення боржника та інших кредиторів та які підлягають розгляду окремо.

Компанія „TYREN TRADE LTD”, копії статутних документів якої (свідоцтво про реєстрацію, меморандум та статут) надані на вимогу суду (т.28 а.с.28-56), звернулась до суду із заявою (т.6 а.с.1) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 280 061,17 дол. США, згідно з заявою (т.34 а.с.88) 18 127 170,30 грн., посилаючись на договір позики від 25.05.2005р. №Б/05-1 з додатковими угодами до нього (т.6 а.с.3-10), укладений нею з ТОВ „ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД” про надання ним позики останньому 3 000 000 дол. США з відсотковою ставкою 3% річних та договір від 5.10.2010р. про відступлення боргу №05/10/10 (т.6 а.с. 11) та додаткову угоду до договору позики від 25.05.2005р., за яким ТОВ „ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД” за згодою Компанії „TYREN TRADE LTD” перевело на ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” суму основного боргу та заборгованість за відсотки, які нараховуються відповідно до договору позики. Договір позики від 25.05.2005р. №Б/05-1 з додатками було зареєстровано Управлінням НБУ України в Одеській області, про що свідчить реєстраційне свідоцтво №57 (т.6 а.с.14) з додатками до нього (т.6 а.с.15-19). В підтвердження наявності боргу кредитором надані також довідка ПАТ „Місто Банк” від 20.12.2010р. (т.6 а.с.13) про підтвердження факту надходження коштів по договору позики №Б/05-1 від 25.05.2005р.  та акт звірки, за яким боржником визнано заборгованість перед кредитором в сумі 2 284 525,17 дол. США (т.6 а.с.12). Суд визнає грошові вимоги Компанії „TYREN TRADE LTD” до боржника в сумі  2 284 525,17 дол. США , що еквівалентно 18 127 170,30 грн.

Дочірне підприємство „ОАЗІС” Корпорації „ФД Імпорт Енд Експорт Корпорейшн” просить визнати його вимоги до боржника (т.9 а.с.1-2)  в сумі 313 190,58 грн., з яких 43 062 грн. основного боргу, 54 026,58 грн. пені та 216 102 грн. упущеної вигоди, згідно заяви (т.34 а.с.112) зменшено суму пені та вона складає 10 380,25 грн., посилаючись на те, що 24.12.2003р. між ним та боржником було укладено договорі оперативного лізингу №24/12 (т.9 а.с.6-7), яким передбачено передача кредитором боржнику в термінове оплатне користування автомобілів (легкових та вантажних), а боржник зобов’язався сплачувати за користування цими автомобілями. Згідно акту приймання-передачі автомобілів від 24.12.2003р. (т.28 а.с.86) лізінгодавець передав, а лізингоотримувач отримав у платне тимчасове користування майно –10  автомобілів, копії свідоцтв про реєстрацію яких надано кредитором (т.33 а.с.2-10). Кредитором надано суду копії рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних (т.35 а.с.6-150, т.36 а.с.1-47). Суд визнає грошові вимоги Дочірне підприємство „ОАЗІС” Корпорації „ФД Імпорт Енд Експорт Корпорейшн” до боржника частково в сумі 43 062 грн. основного боргу та 10 380,25 грн. пені, всього 53 442,25 грн., вимоги в частині суми упущеної вигоди  судом відхиляються, оскільки  не підпадають під визначення  грошового зобов’язання, згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. При цьому суд враховує, що доказів звернення до суду для стягнення цієї суми та наявності рішення суду кредитором не надано.

Корпорація  „F. D. IMPORT  & EXPORT CORP” звернулась до суду (т.7 а.с. 1-3) із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 4 495 370,65  дол. США та 13 044,20 євро, уточнення до заяви (т.34 а.с.110-111) в сумі 35 111 508,90 грн.,  посилаючись на контракти №UА00.003 від 25.01.2000р. (т.7 а.с.5-10), відповідно до якого корпорацією боржнику передано ароматизаторів на суму 25 513,42 нім марок, що підтверджено актом приймання-передачі товару від 30.01.2000р. та деклараціями (т.33 а.с.68-70) та згідно акту звірки (т.7 а.с.11) заборгованість складає 13 044 євро. Відповідно до  контракту №10/01 від 10.01.2005р. з додатковими угодами (т.7 а.с.12-45), корпорацією передано боржнику товар на суму 58 149,08 дол. США, згідно акту звірки (т.7 а.с.46) заборгованість складає 58 149,08 дол. США. За контрактами №FD-10-04/09 від 10.04.2009р. (т.7 а.с.47-53,56-58), контракт № FD-18-12/09 від 18.12.2009р. (т.7 а.с.60-65),  корпорацією здійснено передоплату боржнику за товар (т.32 а.с.121-125), заборгованість складає відповідно 63 630 дол. США згідно  акту звірки (т.7 а.с.59) та  складає 22 900 дол. США за актом звірки (т.7 а.с.66). Згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав у статутному капіталі СП „АТТІС-Т” у формі ТОВ від 27.06.2008р. (т.7 а.с.67) заборгованість боржника перед корпорацією складає 11 919 дол. США за актом звірки (т.7 а.с.68). За договором від 1.09.2010р. про відступлення боргу (т.7 а.с.78)  СП „АТТІС-Т” у формі ТОВ перевело борг, який виник у нього перед корпорацією на підставі кредитного договору №КР-22 від 20.12.1999р. (т.7 а.с.69-76) реєстраційне свідоцтво №45 Одеського обласного управління НБУ з додатками (т.28 а.с.58,62,65,67,69,73) за основною сумою кредиту у сумі 3 512 905,94 грн., відсотків –729 526,39 грн., та процентів 96 340,24 дол. США, нарахованих за жовтень листопад 2010р.  згідно акту звірки (т.7 а.с.79). Таким чином, суд визнає грошові вимоги  Корпорація  „F. D. IMPORT  & EXPORT CORP” до боржника в сумі   4 399 030,41 дол. США та 13 044 євро, що еквівалентно  35 111 508,90 грн.  решту вимог, які складаються з процентів, які нараховані за жовтень та листопад 2010р., тобто після порушення справи про банкрутство суд не розглядає, оскільки вони є поточними, що не позбавляє кредитора права на звернення до суду із заявою про визнання вказаних вимог у встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порядку у наступній процедурі.

ОСОБА_7 (т.8 а.с.81-82) та ОСОБА_8 (т.9 а.с.11-12) звернулись до суду із заявами про визнання їх вимог до боржника в сумі по 50 000 000 грн. кожний, посилаючись на ліцензійні договори, укладені між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як ліцензіарами та ВАТ „БМКК” як ліцензіатом про передачу прав на використання торговельної марки від 1.08.2008р.  №1/Л (т.8 а.с.94-97, т.9 а.с.13-16), п.7.1 якого передбачено сплату винагороди кожному  ліцензіару за надання права на використання торговельної марки „ЛАСУНЯ” 10 000 000 грн.;  №2/Л з додатковою угодою №1 (т.8 а.с.88-91,93,т.9 а.с.18-21,22), п.7,1 якого передбачає сплату винагороди за надання права на використання торговельної марки кожному ліцензіару в сумі 20 000 000 грн.,  №3/Л (т.8 а.с.83-86, т.9 а.с.24 -27) , п.7.1 якого передбачено сплата кожному ліцензіару винагороди за надання права на використання торговельної марки в сумі 10 000 000 грн.; №1/Д з додатковою угодою №1 (т.8 а.с.99-102,104 т.9 а.с.29-32,34),  за яким передбачено сплату за надання права на використання торговельної марки „ДЕТОЛАКТ” кожному ліцензіару  5 000 000 грн., №1/М  (т.8 а.с.105-108,т.9 а.с.35-38) , п.7.1 якого передбачено сплата кожному ліцензіару винагороди за надання права на використання торговельної марки кожному ліцензіару 5 000 000 грн. Факт передачі прав на використання торговельних марок за вказаними договорами підтверджується актами приймання-передачі виключної ліцензії ліцензіарами ОСОБА_7 та ОСОБА_8  ВАТ „БМКК” (т.8 а.с.87, 92, 98, 103, 109) від 1.08.2008р. Згідно акту звірки (т.8 а.с.112) заборгованість боржника перед ОСОБА_7 складає 50 000 000 грн. За актом звірки (т.9 а.с.42) заборгованість боржника перед ОСОБА_8 складає 50 000 000 грн. В підтвердження заявлених вимог кредиторами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано копії свідоцтв на знак для товарів та послуг (т.8 а.с.113,118,124,130,136,т.9 а.с.43, 48,54,60,66); рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про публікацію та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу співвласникам права власності на знак (т.8 а.с.114,119,132,139, т.9 а.с.44, 49, 62,69);  виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (т.8 а.с.115,120,125,131,138, т.9 а.с.45,50,55,61,68); договори про передачу права спів власності на знак для товарів і послуг (т.8 а.с.116,122,128,134,141, т.9 а.с.46,52,58,64,71-73). Таким чином, суд визнає вимоги ОСОБА_7 до боржника в сумі 50 000 000 грн. та ОСОБА_8 до боржника в сумі 50 000 000 грн.

ТОВ „ПРОДУКТ-МЕНЕДЖМЕНТ” звернулось до суду із заявою (т.11 а.с.1 -9) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 42 344 735,37 грн., посилаючись на договір комісії між ним та боржником від 31.05.2010р. №31/05/10 (т.11 а.с.20-22), за яким боржник отримав кошти, які повинен повернути до 30.12.2010р., залишок неповернутих коштів склав 1 964 000 грн., що зафіксовано в акті звірки (т.11 а.с.23). За договором комісії №20/07/10 від 19.07.2010р. (т.11 а.с.24-26) боржник не повернув раніше отримані кошти в сумі 350 000 грн., акт звірки (т.11 а.с.27); за договором комісії №28/07/10 від 27.07.2010р. (т.11 а.с.28-30) залишок неповернутих коштів склав 1 564 160 грн., акт звірки (т.11 а.с.31); за договором комісії від 25.08.2009р. №25/08/09 (т.11 а.с.14-18) заборгованість склала 4 865 022,10 грн., що зафіксовано в акті звірки (т.11 а.с.19). Проведення розрахунків підтверджується виписками по рахунку та реєстром документів по рахунку (т.28 а.с.78-81). Згідно договору №08/10/10-Б від 8.10.2010р. (т.11 а.с.32 -33) про відступлення права вимоги ТОВ „ТД”ЛАСУНЯ” згідно акту приймання-передачі документів (т.11 а с 34-37) передало ТОВ „ПРОДУКТ-МЕНЕДЖМЕНТ” права вимоги до боржника на загальну суму 33 601 553,27 грн., що належать йому на підставі основних договорів №189/06/09 від 3.06.2009р. (т.11 а с. 38-40); №128/04/09 від 18.05.2009р.(т.11 а с. 58-62); №271/12/09  (т.11 а с. 94-95); №255/11/09 (т.11 а с.105-107); №14/05/10 від 14.05.10р.(т.12 а с. 6-8); №116/03/09 від (т. 11 а с. 120-121); №1 від 1.01.2010р. (т.11 а с. 122); №126/04/10 від 15.04.2010р.(т.12 а с.1-2); №733 від 1.12.2008р. (т.12 а с.10-11); №661/10/08 від 25.11.2008р. (т.12 а с. 26-27); №240/01/08 від 1.01.2008р. (т.12 а с. 41-43); №201 від 25.04.2007р. (т. 12 а с. 52-54); №01/10/10-Б (т.12 а.с.57); №40/11/09 від 2.11.2009р. (т. 12 а с. 60); №422/05/08 від 30.05.2008р.  (т. 12 а с. 62-64). Докази виконання вказаних договорів ТОВ „ТД „Ласуня” додані до заяви (акти надання послуг, здачі-прийняття виконаних робіт, про визнання понесених затрат, що підлягають компенсації) (т.11,12). Суд визнає грошові вимоги ТОВ „ПРОДУКТ-МЕНЕДЖМЕНТ” до ВАТ „БМКК” в сумі 42 344 735,37 грн.

ПАТ „ВТБ Банк” подані до суду заперечення (т.25 а.с.145-153) проти вимог кредитора Компанії „TYREN TRADE LTD”,  в яких він вказує, що відповідно до виписки з протоколу №10 від 27.02.2001р. загальних зборів акціонерів ВАТ „БМКК” та інформації з загальнодоступної бази даних ДКПЦФР про ринок цінних паперів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є членами Наглядової ради ВАТ „БМКК”, окрім того ОСОБА_7 є Головою Наглядової ради і відповідно до Зведеного облікованого реєстру власників ЦП станом на 11.07.2008р. є власником 9,3% акцій ВАТ „БМКК”. Компанія „TYREN TRADE LTD”, представником за довіреністю даної компанії є ОСОБА_9, який є працівником ТОВ „Ексім-Проект ЛТД” (власники ОСОБА_7 та ОСОБА_4). Вказуючи на визначення пов’язаної особи відповідно до положень п.1.26 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”,  банк стверджує, що вимоги кредиторів  ТОВ „Продукт-Менеджмент”,  Дочірнє підприємство „Оазіс” Корпорації „ФД Імпорт Енд Експорт Корпорейшн”, Корпорації „F.D. Import & Export Corp.”, Компанія „Tyren Trade LTD”, Беліз, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 у справі про банкрутство ВАТ „БМКК” направлені пов’язаними особами, які повністю контролюють господарську діяльність ВАТ „БМКК”. Згідно  договорів, наданих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, останні придбали права на знаки для товарів і послуг за ціною 11 500 грн., тобто за звичайною ціною на права на знаки для товарів  і послуг для ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є 11 500 грн., в той же час 01.08.2008р. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто через  5 місяців, уклали договір з ВАТ „БМКК” про надання дозволу на використання знаків для товарів і послуг за винагороду у сукупності за 100 000 000 грн., що не відповідає ознакам справедливої ринкової ціни. Отже, ліцензійні договори були укладені у край невигідних для ВАТ „БМКК” умовах. Крім того, у балансах за 2008, 2009, 2010 роки, які були надані ВАТ „БМКК” банку вже відображалась збитковість підприємства, а укладення вищевказаних договорів додатково збільшило зобов’язання підприємства перед кредиторами.

Згідно ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. Підставами визнання правочину, з  надання дозволу на використання торгових марок для товарів і послуг, укладеного на вкрай невигідних умовах, може слугувати, надзвичайно висока винагорода за використання знаків для товарів і послуг та несприятливе фінансове становище підприємства, внаслідок чого було порушено справу про банкрутство. Договори не містять відплатності для ВАТ „БМКК” і економічна доцільність укладання такого договору для товариства, яке вже знаходиться у скрутному  фінансовому становищі відсутня. Внаслідок укладення договору переводу боргу у ВАТ „БМКК” (який вже знаходився у скрутному фінансовому становищі) виникла додаткова заборгованість перед Компанією „Tyren Trade LTD” у розмірі 2 362 000 дол. США.

Відповідно до положень статуту ВАТ „БМКК”, наділення Голови правління або іншого члена Правління повноваженнями щодо підписання кредитних договорів, позичкових договорів, поруки, гарантії застави, доручення знаходиться у виключній компетенції  Наглядової ради (п.8.8.4. Статуту). З наданих документів до вимоги про визнання кредитором Компанії „Tyren Trade LTD” не вбачається наявності такої згоди Наглядової ради ВАТ „БМКК” на укладання договору  про відступлення боргу №05/10/10 від 05.10.2010р., а отже відсутні правові підстави для визнання кредиторських вимог. Крім того, можна стверджувати, що Голова Правління ОСОБА_31, діяв не в інтересах товариства, і в його діях вбачається доведення до банкрутства ВАТ „БМКК”. Банк відзначає, що представник Компанії „Tyren Trade LTD” є представником ТОВ „Продукт-Менеджмент”.

Вимоги Корпорації Корпорація „F.D. Import & Export Corp” ґрунтуються на кредитному договорі №КР-22 від 20.12.1999р., який укладений нею та СП „АТТІС-Т” у формі ТОВ, а 1.09.2010р. згідно додаткової угоди до кредитного договору та договору про відступлення боргу №01/09/2010 борг з СП „АТТІС-Т” був переведений на ВАТ БМКК”. Згідно п.1.7. Постанови Правління Національного банку №270 договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов’язковій реєстрації Національними банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.99 № 734 (734/99) „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства”, п. 1 якого передбачено, що договори, які  передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України. Однак, Корпорація „F.D. Import & Export Corp.”не надала реєстраційні свідоцтва на видачу кредиту в іноземній валюті та на переведення боргу на ВАТ „БМКК”, що суперечить чинному законодавству. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Банк також вказує на те, що серед наданих документів до вимоги про визнання кредитором Корпорація „F.D. Import & Export Corp.” відсутня згода Наглядової ради ВАТ „БМКК” на укладення договору про відступлення боргу №01/09/10, а отже відсутні правові підстави для визнання кредиторських вимог. Таким чином, дані вимоги не можуть бути включені до складу реєстру вимог кредиторів, на думку банку.

Щодо вимог ДП „Оазіс” Корпорації  „F.D. Import & Export Corp.” банк зазначає, що ДП „Оазіс” не надало документів, які б підтверджували передачу автомобілів ВАТ „БМКК” для використання, та документів, які б підтверджували право власності ДП „Оазіс” на автомобілі. Відповідно до  п. 6.1. Договору оперативного лізингу № 24/12 від 24.12.2003р.  даний договір діє до 31 грудня 2004р., у випадку якщо за 30 днів до спливу строку дій договору жодна зі сторін не буде вимагати його припинення, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах ще на один рік. Отже, якщо  ДП „Оазіс” вважало, що втрачає вигоду від надання у оперативний лізинг автомобілів саме ВАТ „БМКК” за низькою ціною, то у нього була можливість припинити дію договору. Ця можливість існує і на сьогоднішній день. Також ДП „Оазіс” не надало доказів звернення до суду.

Відносно вимог про визнання кредитором ТОВ „Продукт-Менеджмент” по справі банк вказує, що у додатках до заяви про визнання вимог відсутні первинні документи, які відображали дійсні господарські операції.  

У запереченнях проти вимог вказаних кредиторів банк просить затвердити реєстр вимог кредиторів та не визнавати їх кредиторські вимоги.

Суд не приймає до уваги заперечення банку, оскільки,  предметом розгляду суду у попередньому засіданні у справі про банкрутство є не оцінка договорів, укладених боржником з кредиторами на предмет вигідності, відповідності ознакам справедливої ринкової ціни, економічної доцільності та наявності повноважень на їх підписання та відповідно не можуть застосовуватись  положення ст. 233 ЦК України щодо визнання правочину недійсним. Не проводиться також господарським судом перевірка  наявності факту доведення до банкрутства підприємства, вказане завдання покладається на державний орган з питань банкрутства та правоохоронні органи та не впливає на констатацію факту наявності грошової вимоги кредитора до боржника. У процедурі банкрутства суд встановлює  та визнає чи відхиляє грошові вимоги кредиторів, зміст спірних вимог визначається лише у їх розмірі, підтвердженому письмовими доказами у порядку ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст.ст. 32,34 ГПК України. Питання визнання недійсними підстав (договорів) виникнення  грошових зобов’язань вирішується за межами справи про банкрутство. Доводи викладені у запереченнях банку щодо відсутності доказів, які підтверджують вимоги вказаних кредиторів спростовуються матеріалами справи, про що вказано вище.

ТОВ „Квадро” звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника (т.8 а.с.3-6) в сумі 81 727,59 грн. з уточненням заяви (т.34 а.с. 89-92) в сумі 77739,74 грн.,  посилаючись на наявність  заборгованості за договором на ведення реєстру №123/К від 3.01.2008р. з додатковою угодою(т.8 а.с.24-29), яким передбачено, що реєстратор надає емітенту послуги щодо ведення реєстру власників цінних паперів: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а емітент зобов’язується здійснювати оплату наданих послуг (п.1.1 договору). Згідно з п.4.1 договору оплата робіт та послуг реєстратора за ведення системи реєстру здійснюється за тарифами на послуги реєстратора, які є невід’ємною частиною цього договору Оплата за послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок реєстратора: щоквартально у розмірі 2 грн. за одного акціонера, але не менше 250 грн. на квартал (додаткова угода до договору №1 від 1.07.2008р.)  Станом на 30.09.2010р. кредитор вказує на наявність заборгованості боржника перед ним в сумі 10014 грн. в якості оплати за послуги, передбачені п.4.3 договору, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних 10 979,74 грн. Кредитором також заявлені вимоги в розмірі 66 760 грн., які базуються на п.4.4. договору, яким передбачено, що реєстратор має право на компенсацію усіх витрат, пов’язаних із розірванням цього договору. Крім того, емітент виплачує реєстратору за відповідальне збереження протягом 5 років документів, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента, та інших документів щодо системи реєстру суму, рівну 20 квартальним платежам.

Боржник надав заперечення стосовно вимог ТОВ „КВАДРО” (т.33 а.с.139-140), в яких зазначив, що вартість послуг реєстратора залежить від кількості акціонерів, зареєстрованих в реєстрі власників іменних цінних паперів, до 2010р. боржник здійснював оплату послуг ТОВ „КВАДРО” на підставі виставлених рахунків та актів наданих послуг, наданих ТОВ „КВАДРО”. Починаючи з 2010р. ТОВ „КВАДРО” не надавало боржнику ні рахунків, ні актів наданих послуг, у зв’язку з чим боржнику була не відома вартість послуг. У зв’язку з відсутністю даних про кількість акціонерів, зареєстрованих в реєстрі власників цінних паперів, а таким чином і ціну послуг, відсутністю відповідей на запит боржник не міг оплачувати послуги ТОВ „КВАДРО”, у зв’язку з чим строк виконання грошового зобов’язання відсутній та з якого моменту нараховується індекс інфляції та 3% річних встановити неможливо. Стосовно компенсації витрат на відповідальне збереження боржник зазначає, що у повідомленні про розірвання договору у зв’язку з анулюванням ліцензії, наданої ТОВ „КВАДРО” 23.05.2011р. з 23.06.2011р. ТОВ „КВАДРО” не має право займатись діяльністю реєстратора та отримувати за свої послуги винагороду.

Враховуючи те, що ТОВ „КВАДРО” не надано суду доказів наявності факту розірвання договору на ведення реєстру №123/К від 3.01.2008р. взагалі  та до порушення справи про банкрутство, що згідно п.4 4 цього договору є підставою для компенсації витрат, пов’язаних з таким розірванням, суд відхиляє грошові вимоги ТОВ ”КВАДРО” до ВАТ „БМКК” в частині 66 760 грн., як не доведені. Визнає суд грошові вимоги ТОВ „КВАДРО” до боржника в сумі 10 979,74 грн. При цьому суд не визнає доводи боржника, оскільки надання рахунків та актів наданих послуг умовами договору не передбачено, та їх не подання кредитором боржнику не позбавляє останнього обов’язку оплатити послуги за договором.

03.11.2011р. ОСОБА_22 звернулась до суду із заявою до  ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”   про визнання вимог в сумі згідно рішення господарського суду Одеської області у справі №9/17-115-2011 від 4.02.2011р. та ухвали від 11.05.2011р. у цій справі (т.34 а.с.97-101) про роз’яснення, що вказана сума стягнута в рахунок заробітної плати. Вимоги ОСОБА_22, заявлені 25.01.2011р. (т.12 а.с.86) внесені розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів та заперечення стосовно них і у боржника і у кредиторів відсутні. Стосовно вимог ОСОБА_22 від 3.11.2011р. кредитор ПАТ „ВТБ Банк” усно заявив заперечення у засіданні суду, посилаючись на те, що ним будуть оскаржені рішення суду у справі №9/17-115-2011. Тому суд розглядає вимоги в цій частині окремо.  Враховуючи положення абз.3 ч.6 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою на розпорядника майна покладено обов’язок внести до реєстру вимог кредиторів відомості щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника; наявність рішення  господарського суду Одеської області від 4.02.2011р. №9/17-115-2011 про стягнення з боржника на користь кредитора 118 288 грн. та ухвали суду від11.05.2011р. у цій справі, які набрали законної сили, суд визнає грошові вимоги ОСОБА_22 в суму 118 288 грн.

Керуючись п.1, 2 ст.14, ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:            

1. Визнати грошові вимоги Компанія „TYREN TRADE LTD” до ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” в сумі  2 280 061,17 дол. США, що еквівалентно 18 127 170,30 грн.

2. Визнати грошові вимоги Дочірнього підприємства „ОАЗІС” Корпорації „ФД Імпорт Енд Експорт Корпорейшн” до  ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” частково в сумі   53 442,25 грн.   Решту вимог відхилити.

3.Визнати грошові вимоги Корпорація  „F. D. IMPORT  & EXPORT CORP” до ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”  в сумі   4 399 030,41 дол. США та 13 044 євро,  що еквівалентно 35 111 508,90 грн.

4.Визнати грошові вимоги ОСОБА_7 до  ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів в сумі 50 000 000 грн.

5.Визнати грошові вимоги ОСОБА_8 до ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” в сумі 50 000 000 грн.

6.Визнати грошові вимоги  ТОВ „ПРОДУКТ-МЕНЕДЖМЕНТ” до ВАТ  „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” в  сумі 42 344 735,37 грн.

7.Визнати  грошові вимоги ТОВ „КВАДРО” до  ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”  в сумі 10 979,74 грн. Решту вимог відхилити.

8.Визнати грошові вимоги ОСОБА_22 до  ВАТ „Балтський молочноконсервний    комбінат дитячих продуктів”  в сумі  118 288 грн.

Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майном боржника.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Грабован Л.І.

Повну ухвалу складено 07.11.2011р.

 Про банкрутство

Підлягає оскарженю документи зі справ про банкрутство