ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" листопада 2011 р. Справа № 10/137-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши справу № 10/137-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Промтехбуд», м. Запоріжжя
до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-2006»,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 335164,45 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 5 від 03.10.2011 р.;
від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Промтехбуд»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-2006»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 335164,45 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 21/02/2011 від 21.02.2011 р. в частині своєчасної оплати отриманого ним товару.
Ухвалою суду від 07.09.2011 р. порушено провадження у справі № 10/137-11 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалами суду від 20.09.2011 р., 04.10.2011 р., 18.10.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.
Представник позивача в судове засідання 20.09.2011 р. не з’явився. В судових засіданнях 04.10.2011 р, 18.10.2011 р. та 01.11.2011 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засіданні 20.09.2011 р., 04.10.2011 р., 18.10.2011 р. та 01.11.2011 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 07.09.2011 р., 20.09.2011 р., 04.10.2011 р., 18.10.2011 р., направлених на адресу відповідача, зазначену у наданій суду довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; вимоги ухвал суду від 07.09.2011 р., 20.09.2011 р., 04.10.2011 р., 18.10.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
21.02.2011 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 21/02/2011, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого продавець взяв на себе обов’язок передати у власність покупця товар, а саме: запасні частини до тракторної та екскаваторної техніки, ціна, найменування та кількість якого визначені у специфікації, яка є невід’ємною частиною зазначеного договору, а покупець в свою чергу взяв на себе обов’язок прийняти такий товар та оплатити його вартість на умовах, визначених договором.
21.02.2011 р. між сторонами у справі підписаний додаток до договору «Специфікація № 1», якою погоджена ціна, найменування та кількість товару, що поставляється.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так на виконання умов договору та взятих на себе зобов’язань позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 335164,45 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної № РН-0000008 від 21.02.2011 р.
Крім того, в якості доказу передання відповідачеві товару позивачем надана копія податкової накладної, яка підтверджує сплату податку на додану вартість згідно з вищезазначеною видатковою накладною.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Між сторонами погоджено, що оплата переданого продавцем товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100 % оплати товару в строк до 15 липня 2011 р. включно, якщо інше не визначено специфікацією (п. 4.1 договору).
Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість товару в сумі 335164,45 грн. у строки, визначені Договором № 21/02/2011 від 21.02.2011 р., залишена відповідачем не сплаченою.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання 20.09.2011 р., 04.10.2011 р., 18.10.2011 р. та 01.11.2011 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати отриманого товару в повному обсязі не надав, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача щодо оплати переданого позивачем на підставі Договору купівлі-продажу № 21/02/2011 від 21.02.2011 р. згідно з видатковою накладною № РН-0000008 від 21.02.2011 р. товару, на час прийняття рішення залишена відповідачем не сплаченою, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 335164,45 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-2006»(49000, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Кірова, 107-г; код 34060429) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Промтехбуд»(69006, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 21; код 33844589) 335164,45 грн. заборгованості, а також судові витрати: 3351,64 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат зі сплати інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 07.11.2011 р.