Справа № 2-950/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2007 року                                                                        Вільнянський районний суд

Запорізької області

у складі: головуючого судді Шевченко В.І.

при секретарі: Якубовській Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Вільнянськ цивільну справу за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» до ОСОБА_1,  третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватний підприємець ОСОБА_2«Про визнання права; визнання недійсним договору оренди землі»,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Лещенко Віктор Миколайович» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1; третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватний підприємець ОСОБА_2«Про визнання права; визнання недійсним договору оренди землі».

В позовній заяві позивач вказав,  що 25 серпня 2002 року уклав з ОСОБА_3договір оренди землі терміном до 01 січня 2008 року.

Відповідно до умов договору,  ОСОБА_3 передала позивачу належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 9, 91 га згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки та опису меж,  вказаних в Державному акті на право приватної власності на землю № 019158,  серія І - ЗП.

Відповідач - ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3,  який 10.12.2003 року у встановленому законом порядку отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 9, 91 га.

08.10.2004 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідач отримав Державний акт на право приватної власності на землю № 026249,  серії ЗП на вказану земельну ділянку площею 9, 91 га.

Укладений між позивачем та ОСОБА_3 договір оренди землі,  - діє; умови договору оренди виконуються сторонами. В порушення вимог  ст.  386 ЦК України;  ст.  152 Земельного кодексу України,  відповідач 15.03.2005 року уклав з третьою особою договір оренди № 91,  предметом якого є земельна ділянка,  що знаходиться в орендному користуванні позивача. Просить суд визнати за Селянським (фермерським) господарством «Лещенко Віктор Миколайович» право оренди земельної ділянки площею 9, 91 га згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки та опису меж,  вказаних в Державному акті на право приватної власності на землю № 026249 серія І-ЗП; визнати недійсним (з моменту укладання) договір оренди землі № 91 від 15 березня 2005 року,  укладений між відповідачем та третьою особою.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Представник відповідача позов визнав; просить суд позов задовольнити.

Належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду третя особа не з'явилася третій раз; повідомлення про згоду на участь у справі - не направила до суду. Відповідно до вимог ч.3  ст.  36 ЦПК України справа розглядається без третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - ПП ОСОБА_2

Суд,  заслухавши пояснення представників позивача,  відповідача,  розглянувши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено,  що 25 вересня 2002 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі терміном до 01 січня 2008 року. Відповідно до умов договору,

ОСОБА_3 передала позивачу належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 9, 91 га,  згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки та опису меж,

2

 вказаних в Державному акті на право приватної власності на землю № 019158,  серія І-ЗП. Договір зареєстрований у Книзі записів реєстрації договір оренди земельних ділянок Любимівської сільської Ради за № 285 відповідно до вимог п. 3.3 «Інструкції про порядок складання,  видачі,  реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» (затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.08.2001 року № 144).

 ст.  12 Закону України «Про оренду землі» передбачено,  що договір оренди землі -це угода сторін про взаємні зобов'язання,  відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Судом установлено,  що укладений між позивачем та ОСОБА_3 договір оренди землі,  - діє; умови договору виконуються сторонами: позивач користується земельною ділянкою; відповідач отримує орендну плату.

 ст.  27 Закону України «Про оренду землі» передбачено,  що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Позовні вимоги повністю відповідають захисту права власності (права на орендовану земельну ділянку),  яке гарантується  ст.  1 Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод,  що у відповідності до  ст.  9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так,  у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Белей Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається,  що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю (орендованою земельною ділянкою). Зазначене сподівання,  тобто те,  на що розраховував позивач,  відповідачем порушено.

В порушення вимог  ст.   ст.  7; 16; 17; 18; 26 Закону України «Про оренду землі»,  відповідач 15.03.2005 року уклав з третьою особою договір оренди № 91,  предметом якого є земельна ділянка,  що знаходиться в орендному користуванні позивача.

Відповідно до вимог  ст.  152 ЗК України; постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,  захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; запобігання вчинення дій,  що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною і т.д.

На підставі  ст.  7 Закону України «Про оренду землі»; керуючись  ст.   ст.  10,  11,  209,  212, 214-215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» - задовольнити.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством «Лещенко Віктор Миколайович» право оренди земельної ділянки: площею 9, 91 га,  згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки та опису меж,  вказаних в Державному акті на право приватної власності на землю  №026249 серія І-ЗП.

Визнати недійсним (з моменту укладання) договір оренди землі № 91 від 15 березня 2005 року,  укладений між ОСОБА_1та ПП ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» витрати по сплаті державного мита в розмірі 17 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 17 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-тиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.