Справа № 183/1738/25

№ 1-кп/183/1535/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року                                                                м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судових засідань                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025043080000015 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                 ОСОБА_4

обвинуваченого                         ОСОБА_3 ,

встановив:

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2023 за №349, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду гранатометника другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу другої стрілецької роти вищевказаної військової частини.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.

Згідно з ст. ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Разом з цим, відповідно до Додатку № 1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 N 2471-XII, встановлено, що до майна яке не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.

Згідно з п. 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 визначено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, холодна, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо) та інше.

Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним законодавством, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення за наступних обставин.

У грудні 2023 року (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 у невстановлений в ході досудового розслідування час, знаходячись у н.п. Приют Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено) знайшов 179 патронів калібру 5,45х39, 1 крупнокаліберний патрон – 50 BMG (12,7х99 мм).

Після чого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння, зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, а також розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаними предметами, підняв з землі 179 патронів калібру 5,45х39 та 1 крупнокаліберний патрон – 50 BMG (12,7х99 мм).

У подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час (однак не пізніше як 23.01.2025), ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, перевіз їх до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де почав зберігати без передбаченого законом дозволу до 23 січня 2025 року.

У подальшому 23 січня 2025 року в період часу з 08 години 44 хвилин до 10 години 30 хвилин в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 вищевказані предмети виявлено та вилучено.

За результатами проведених судових експертиз зброї встановлено що виявленим та вилученими у ході обшуку предметами є: - 179 патронів калібру 5,45х39 мм є бойовими припасами – проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зразка 1974 року, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм: автоматів АК-74, АКС-74У, ручних кулеметів РПК-74 та їх модифікацій; - 1 крупнокаліберний патрон – 50 BMG (12,7х99 мм) є бойовим припасом – крупнокаліберним патроном – 50BMG (12,7х99 мм) що призначений для стрільби з крупнокаліберного кулемету BrowningM2, а також іншої зброї відповідного калібру.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що всі обставини вірно викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро кається, готовий нести відповідальність, передбачену законом. Обставини викладені у обвинувальному акті не оспорює.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було з`ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють вищенаведені обставини та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Суд, дослідивши докази в межах пред`явленого обвинувачення, зберігаючи неупередженість і об`єктивність, не виходячи за межі пред`явлено обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_3 своєї протиправної поведінки, беззаперечному визнані вини обвинуваченим, та готовністю підлягати кримінальній відповідальності.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, вважає необхідним з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, застосувати до ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Також, з огляду на вказані обставини, суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та відповідно до ст. 75 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України, суд вважає, що - 160 патронів калібру 5,45х39 мм є бойовими припасами – проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зразка 1974 року, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм: автоматів АК-74, АКС-74У, ручних кулеметів РПК-74 та їх модифікацій – належить передати військовій частині НОМЕР_1 ; - 19 гільз 5,45, 1 гільзу 50 BMG – належить знищити.

Під час досудового розслідуванняпо даному кримінальному провадженню Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено судову вибухову-технічну експертизу та судову експертизу зброї. В силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 7163,1 грн.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- 160 патронів калібру 5,45х39 мм є бойовими припасами – проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зразка 1974 року, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм: автоматів АК-74, АКС-74У, ручних кулеметів РПК-74 та їх модифікацій – передати військовій частині НОМЕР_1 ;

- 19 гільз 5,45, 1 гільзу 50 BMG – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу МВС України витрати на залучення експертів в сумі 7163 грн. 10 коп. грн. (висновок експерта №СЕ-19/113-25/660-БЛ – 2387 грн. 70 коп.; висновок експерта №СЕ-19/113-25/800-ВТХ – 4775 грн. 40 коп.).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1