Справа № 521/20202/24

Номер провадження № 2/521/1959/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року                                                                м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Громіка Д.Д.,

при секретарі – Котигорох Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент – Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент – Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 09.11.2020 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 11.11.2024 року має заборгованість в розмірі 12705,13 грн., яка складається з наступного: 6780,68 грн. – заборгованість за кредитом; 5924,45 грн. – заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов`язання за договором кредиту не виконав, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент – Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12705,13 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 02.01.2025 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.

Представник позивача Шкапенко О.В. в судове засідання не з`явився, однак до матеріалів позовної заяви додане клопотання згідно якого представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за його відсутності та проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент – Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 09.11.2020 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В матеріалах справи наявна копія Анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписана відповідачем ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідач був належним чином повідомленим про умови кредитування, а саме валюти кредиту, кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки, порядку зміни процентної ставки та інші умови кредитування.

Таким чином, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент – Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

Так, із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 11.11.2024 року має заборгованість в розмірі 12705,13 грн., яка складається з наступного: 6780,68 грн. – заборгованість за кредитом; 5924,45 грн. – заборгованість за відсотками.

Так як своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів, а також процентів за користування кредитом.

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконав, що виявилося у неповернення кредитних коштів та несплаті процентів за їх користування, що стало наслідком звернення АТ «Акцент – Банк» до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 12705,13 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 – 282 ЦПК України, ст.ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент – Банк» суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.11.2020 року у розмірі 12705 (дванадцять тисяч сімсот п`ять) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент – Банк» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26 лютого 2025 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ – 14360080).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ).

Суддя: Д.Д. Громік