Справа № 344/18514/24

Провадження № 2/352/171/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого судді Кузьменка С.В.,

За участі

секретаря судового засідання Пастух М.М.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 78 254 гривні та розгляд справи призначено на 02 грудня 2024 року.

02 грудня Відповідач в судове засідання не з`явився, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 08 січня 2025 року.

08 січня 2025 року судове засідання відкладено на 03 лютого 2025 року за клопотанням Відповідача.

03 лютого 2025 року судове засідання відкладено на 18 лютого 2025 року у зв`язку із наданням Відповідачеві можливості для надання пояснень.

18 лютого 2025 року в судове засідання з`явився Відповідач.

Представник Позивача одночасно із позовною заявою подав клопотання про розгляд судового засідання без їх участі.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 30 травня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем укладено кредитний договір №108056980. В подальшому Відповідач скористалася умовами наданих кредитів, однак не повернула своєчасно отримані за договором кошти на загальну суму 78 254 гривні.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно якого до ТОВ «ТАЛОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №108056980.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено договір факторингу № 20102022, згідно якого до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №10805698 в сумі 78 254 гривень, з яких:

- 22 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 56254 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

- загальну суму заборгованості в розмірі 78 254 (сімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні за кредитним договором №108056980 від 30 травня 2021 року;

- понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень; витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень.

Відповідач подав до суду 16 січня 2025 року відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові, оскільки, на думку Відповідача:

-Нарахована Позивачем сума заборгованості по відсотках 56 254 гривень є безпідставною;

-Строк кредитування не був пролонгований і Позивачем не надано до суду доказів, що строк кредитування був пролонгований;

-Не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією);

-Жодних повідомлень від Позивача про укладення договору факторингу не надходило;

-Крім того, Відповідач просить застосувати позовну давність оскільки Позивач фактично знав про своє порушене право з 30 червня 2021 року, однак звернувся з позовом до суду у вересні 2024 року.

29 січня 2025 року представник Позивача надіслав до суду відповідь на відзив в якому зазначає, що повідомлення Відповідача про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання Відповідачем грошового зобов`язання не є підставою для звільнення Відповідача від виконання зобов`язань.

Відповідно до п.1.12.1 кредитного договору, якщо основна сумка кредиту не повернута, то вона переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, але не більше ніж на 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до п. 1.12.2 кредитного договору, з наступного дня після закінчення дисконтного періоду Відповідач зобов`язаний сплачувати щоденно 2.30% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Підстави вважати, що строк пред`явлення позовних вимог був пропущений - відсутні, адже Позивач з моменту підписання реєстру боржників довідався про своє порушене права, а також перебіг позовної давності зупинений у в`язку із воєнним станом в Україні.

17 лютого 2025 року Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив в якому зазначає, що Позивачем не надано належних доказів наявності права вимоги до Відповідача за кредитним договором №108056980 від 30 травня 2021 року, що ставить під сумнів правомірність вимог.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Договір кредитної лінії №108056980, відповідно до якого 30 травня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем уклали договір про надання кредиту у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 гривень строком на 30 днів (дисконтний період) за процентною ставкою 0,56 % в день. Після закінчення дисконтного періоду та не сплати кредиту, в день нараховується 2.30% від суми кредиту.

2.Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №108056980 від 30 травня 2021 року, відповідно до якого сума кредитного ліміту становить 100 - 22000 гривень терміном на 30 днів, процентна ставка фіксована: 3,65%-620.5% річних, загальні витрати за кредитом 180 гривень.

3.Платіжне доручення від 30 травня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило переказ коштів згідно договору №108056980 в сумі 22 000 гривень на платіжну карту Відповідача.

4.Додаткова угода №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладена 31 грудня 2020 року, відповідно до якої сторони уклали договір факторингу в новій редакції про те, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити права вимоги, зазначені у реєстрах боржників, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується прийняти їх та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених договором для ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

5.Договір факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити права вимоги Позивачу, зазначені у реєстрах боржників, а Позивач зобов`язується прийняти їх та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених договором для «Таліон плюс».

6.Витяг з реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, відповідно до якого Відповідач має заборгованість по основному боргу 22 000 гривень, заборгованість по відсотках - 56 254 гривень.

7.Розрахунок заборгованості за кредитним договором №108056980 від 30 травня 2021 року, відповідно до якого за період з 06 березня 2023 року по 31 серпня 2024 року станом на 31 серпня 2024 року заборгованість Відповідача не погашена та складає 78254 гривень.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 30 травня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем укладено договір №108056980, відповідно до якого Відповідачу відкрито кретину лінію в розмірі 22 000 гривень строком на 30 дні, Проценти за користування кредитом становлять 6000 гривень, які нараховуються за ставкою 0,56 відсотків від за кожен день користування кредитом (пункти ІІІ.1,ІІІ.2 Рішення).

30 травня 2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» переказало кошти в сумі 22 000 гривень на платіжну карту Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням (пункт ІІІ.3 Рішення).

Позивач набув право вимоги на підставі укладених договорів факторингу, що підтверджується договорами, актами приймання-передачі та реєстрами боржників (пункти ІІІ.4, ІІІ.5, ІІІ.6 Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладеного Договору та не повернуто Позивачеві отримані кошти.

Факт отримання коштів підтверджується договором та розрахунком заборгованості за договором.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватись на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Відповідно до умов договору ( пункті ІІІ.1 Рішення), його укладено на 30 днів.

Розмір відсотків за Договором становить 0,56 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Суд вважає необгрунтованими посилання Позивача на пункти 1.12.1 та 1.12.2 Договору як на підставу для продовження строку дії договору та нарахування відсотків поза межами визначеного пунктом 1.7 строку, на який надається кредитна лінія, з огляду на наступне.

Пунктом 1.12.1 передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду.

Пунктом 1.12.2 визначено, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду, Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти з розрахунку 2,3 проценти в день.

Таким чином, вказаними пунктами не змінювався строк дії договору, в зв`язку із чим вони не впливають на зміну строку дії договору та як наслідок, не можуть впливати на нарахування відсотків за користування кредитом протягом строку дії договору.

Одночасно можливість продовження строку надання кредитної лінії передбачена пунктом 1.8 Договору у випадку настання певних умов. Однак Позивачем не надано доказів, що строк надання кредитної лінії продовжувався у відповідності до умов пункту 1.8 Договору.

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитом в цій справі становить має становити 22 000 х 0,56% х 30 = 3696 гривень, в зв`язку із чим стягнення заборгованості за процентами позовні вимоги підлягають задоволенню в частині 3696 гривень, а не 56 254 гривень, як просить Позивач.

щодо строків позовної давності

Відповідно до частини шостої статті 261 Цивільного кодексу України, за кредитним договором перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Договір укладений 30 травня 2021 року строком на 30 днів. Перебіг позовної давності почався із 28 червня 2021 року та строк його закінчення 28 березня 2024 року.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжується.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк його дії.

Воєнний стан неодноразово продовжувався та є чинним на цей час на території України

Таким чином, перебіг позовної давності по даному кредитному договору не закінчився, в зв`язку із чим доводи Відповідача щодо застосування строку позовної давності та відмови на цій підставі в задоволенні позову Судом відхиляються

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідач не погодилась із відсотками у розмірі 56 254 гривень, які значно перевищують суму тіла кредиту.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за строк користування кредитом.

VI. Щодо судового збору та інших витрат

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 гривень.

Позов задоволено в сумі 25 696 гривень, що становить 32.83 % від суми заявлених вимог.

32.83 % від суми сплаченого судового збору становить 994 гривні 30 копійок.

Відповідно до частини пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в позовній заяві зазначає, що він сплатив 1514 гривень на витрати, пов`язані з розглядом справи, проте в матеріалах справи немає платіжної інструкції про переказ коштів оплату.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору, в сумі 994 гривні 30 копійок, у стягненні інших витрат пов`язаних із розглядом справи відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариству з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 52 558 гривень ( п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень та витрат, пов`язані з розглядом справи в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" прострочену заборгованість за договором №108056980 від 30 травня 2021 року у розмірі 25 696 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто шість ) гривень в тому числі:

?прострочену заборгованість за тілом кредиту в сумі 22 000 двадцять дві тисячі) гривень;

?прострочену заборгованість за відсотками в сумі 3696 ( три тисячі шістсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати у виді судового збору в розмірі 994 (дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

У відповідності до статті 244 ЦПК України рішення проголошено 24 лютого 2025 року.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО