ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1070/25 Справа № 210/5975/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024041230001915 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2024 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоноблагодатне Каховського району Херсонської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 02 вересня 2024 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Elantra», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », рухався по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги просп. Металургів з боку вул. Героїв АТО в напрямку вул. Соборності в Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської облаві. По напрямку руху вищевказаного автомобіля був розташований нерегульований пішохідний перехід, який був позначений дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2, та дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України. Крім того, водій ОСОБА_8 керував автомобілем у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У цей же час, попереду автомобіля «Hyundai Elantra», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », на проїзну частину дороги просп. Металургів, зі сторони магазину «АТБ-Маркет №464» на нерегульований пішохідний перехід, що позначений дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2, та дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України, вийшла пішохід ОСОБА_9 , діючи відповідно до вимог п.п.4.16 а Правил дорожнього руху України.

В ході подальшого руху автомобіля «Hyundai Elantra» під керуванням водія ОСОБА_8 , який діючи з кримінальною протиправною недбалістю, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, чим порушив вимоги п.п.2.3б, 18.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «Hyundai Elantra» допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка отримала тілесні ушкодження, у вигляді: забійна рани голови, синець правої нижньої кінцівки, садна обличчя, лівої верхньої та нижньої кінцівок, тулуба, закритий перелом 9 ребра ліворуч, перелом поперечного відростку 5-го поперекового хребця, уламкові переломи крижової кістки та гілок лобкової кістки ліворуч зі зміщенням, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби.

Між порушенням водієм ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п.2.3б, 18.1 Правил дорожнього руху України, та настанням наслідків - спричиненням середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_9 , є прямий причинний зв`язок.

Своїми недбалими діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.286-1 ч.1 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду в частині призначення основного покарання. Вважає призначене судом основне покарання у виді 1 року позбавлення волі занадто суворим. Зазначає, що суд не врахував досудову доповідь органу пробації, який дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства, а також характеризуючи дані обвинуваченого, його вік, соціальне становище, поведінку під час та після вчинення злочину. Вказує, що обвинувачений примирився з потерпілою ОСОБА_9 , повністю відшкодував завданий їй збиток, потерпіла будь-яких претензій до обвинуваченого не має та просила суворо його не карати. На його думку, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілої, до обвинуваченого можливе застосування положень ст. 69 КК України. Просив призначити ОСОБА_8 основне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Заслухавши доповідача, доводи захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора та потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 1 ст. 65 КК України встановлено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Покарання - це захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Особа зобов`язана перетерпіти ті позбавлення й обмеження, які пов`язані із застосуванням до неї покарання. При цьому держава має забезпечити належний захист законних прав та свобод особи, їх обмеження повинно бути належним чином обґрунтовано.

Санкція ч. 1 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 покарання в мінімальній межі санкції ч.1 ст. 286-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції в повній мірі урахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб не має, офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно; обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування завданого збитку; відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги про незастосування судом індивідуального підходу при застосуванні основного покарання на увагу не заслуговують.

Обставини, що пом`якшують покарання, а також ті, що зазначені стороною захисту під час апеляційного розгляду, в тому числі дані про особу обвинуваченого, не є достатніми для застосування у цьому випадку положень ст.69 КК України, та призначення ОСОБА_8 основного покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн., оскільки вказані обставини не знижують істотно ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за необережності, однак з проявом злочинної самовпевненості, оскільки свідомо нехтував Правилами дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_8 мав об`єктивну і реальну можливість припинення загрози безпеці дорожнього руху, створеної власними необережними діями, та недопущення дорожньо-транспортної події, за відсутності перешкод будь-якого характеру.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні покарання врахував всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, дотримався принципів достатності, доцільності та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, у зв`язку із чим підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді