У Х В А Л А

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2025 рокуСправа № 634/1080/17 Провадження № 1-кс/634/2/25

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в с. Сахновщина Харківської області заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ч. 1 ст. 122 КК України, -

встановив:

У провадженні судді Сахновщинського районного суду Харківської області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження № 634/1080/17 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України.

24.02.2025 року потерпілим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_6 від розгляду справи, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 не згоден з процесуальними рішеннями судді.

Суд, обговоривши доводи заявленого відводу, дослідивши матеріали заяви про відвід судді, приходить висновку.

Відповідно до ст.75 КПК України, суддя, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

При вказаних обставинах суддя, слідчий суддя підлягає відводу.

Вимогами ч. 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивований.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його небезсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelliand Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Таким чином, вважаю, що підстави, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_6 зводяться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно зі ст. ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.

Враховуючи всі вказані обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави відводу судді ОСОБА_6 під час розгляду вищевказаної справи не знайшли свого підтвердження, а тому заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 27.02.2025 року.

Суддя: