УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" жовтня 2006 р.

Справа № 14/2625

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.  

за участю представників сторін

від позивача Коваль П.Ф. дов. № 4 від 05.01.2006р.

від відповідача Жук П.В. дов. № 310 від 30.12.2005р.  

 

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" (м. Житомир)  

до Приватного підприємства "Елмакс" (м. Бердичів)

про стягнення 578,40 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 578,40грн. заборгованості за отриманий товар.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти вимог позивача заперечує (а.с. 38), пояснюючи це тим, що товар по накладній № 030207/047 від 07.02.2003р. він не отримував.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечення викладені у відзиві на позовну заяву підтримав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач зазначає, що на підставі усної домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Елмакс" (відповідач у справі), на підставі видаткової накладної № 030207/047 від 07.02.2003р., останньому було поставлено продукцію на загальну суму 578,40грн. (а.с. 8). Оскільки відповідач розрахунки по вищезазначеній накладній не провів, позивач  вважає, що у відповідача існує заборгованість перед ним на суму 578,40 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних причин.

Як вбачається з вищезазначеної накладної у рядку "через кого" зазначено, що відпуск продукції здійснювався по дорученню від 07.02.2003р.

Проте, позивачем в підтвердження своїх позовних вимог не надано суду доказів, а саме: вищезазначеного доручення на уповноваження певної особи по отриманню продукції згідно видаткової накладної №030207/047 від 07.02.2003р.

Крім того, позивачем порушено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністрества фінансів України від 24.05.1995р. за №88, яким встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку.  

Вищезазначена видаткова наклада не містить ініціалів та прізвища одержувача, а також печатки відповідача.

Як стверджує позивач, 14.06.2006р. відповідачу була направлена вимога (претензія) № 235 від 19.05.2005р. про сплату заборгованості за отриманий товар, але доказів направлення зазначеної претензії суду не надав.

З опису вкладення у цінний лист (а.с. 10), на який посилається позивач як на доказ направлення відповідачу вищезазначеної претензії, у графі найменування предметів зазначено акти звірок на 8 аркушах.

Таким чином, поштова квитанція №2014 від 14.06.2006р. (а.с.9) та опис вкладення в цінний лист (а.с. 10), не можуть бути доказами направлення відповідачу претензії.

Крім того, як вбачається з наданої відповідачем копії книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) (а.с. 39-43), в ній не міститься запису про отримання відповідачем товару у позивача відповідно до видаткової накладної № 030207/047 від 07.02.2003р. на загальну суму 578,40грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів, в підтвердження своїх вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Костриця О.О.