05.08.2011
Ленінський районний суд м.Вінниці
Справа № 4-1770/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 серпня 2011 року м. Вінниця
Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Олійник О.М., при секретарі Творун М.О., з участю прокурора Вознюка Д.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на незаконне затримання та подання старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Короля І.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Супрунів, Літинського району Вінницької області, українця, громадянина України, приватного підприємця, освіта середня-технічна, одруженого, має на утриманні сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1,
в с т а н о в и в:
До суду звернулися старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій області з поданням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на незаконне затримання.
Подання мотивував тим, що в провадженні СУ УМВС України у Вінницькій області знаходиться кримінальна справа порушена 14.07.2011 року по факту шахрайства, вчиненого відносно ТОВ «Слов'янка» за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, під час проведення досудового слідства встановлено, що 07 грудня 2010року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Слов'янка»в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу №26/1, згідно якого ФОП ОСОБА_2 продав ТОВ «Слов'янка» зерно кукурудзи у кількості 1.000тонн, вартістю 1.344.999,6грн.. Відвантаження товару мало здійснюватись продавцем зі складу, який належить ПМП «Атлант»що знаходиться за адресою: м. Калинівка Вінницької області вул. Коцюбинського 33, в строк до 10.01.2011року.
Згідно договору, продавець стверджував, що він є добросовісним і єдиним власником товару тобто зерна кукурудзи. Перед укладанням договору представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав інформацію про те що зерно, що належить ФОП ОСОБА_2 зберігається на складі , який належить ПМП «Атлант»у м. Калинівка. При виїзді на склад представникам ТОВ «Слов'янка»було показано зерно кукурудзи, яке ніби то належало ФОП ОСОБА_2
09.12.2010 року та 20.12.2010 року ТОВ «Слов'янка»перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 кошти в сумі 1.365.000грн. в якості попередньої оплати за зерно кукурудзи.
17.12.2010 та 23.12.2010 року ФОП ОСОБА_2 видав податкові накладні про відвантаження ТОВ «Слов'янка»зерна кукурудзи кількістю 1000 тонн, вартістю 1.345.000 грн. Однак дана кукурудза ФОП ОСОБА_2 на ТОВ «Слов'янка»до цього часу не поставлена оскільки на момент укладання договору її фактично не було. Згідно довідки наданої ПМП «Атлант», станом на 7.12.2010 року, ФОП ОСОБА_2 ніякої кукурудзи на їхньому складі не зберігав.
Кошти перераховані в якості оплати за зерно кукурудзи були зняті готівкою з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_2 та використані на власний розсуд.
03.08.2011р. слідчим управлінням УМВС України у Вінницькій області по факту шахрайства, вчиненого відносно ПП «Поток Енерджі»ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, порушено кримінальну справу № 11090166(2).
Під час проведення досудового слідства встановлено, що 24.12.2010р. між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Поток Енерджі»в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу №24/12-1, згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобов’язувався продати у власність ПП «Поток Енерджі»(покупець) кукурудзу 3 класу загальною кількістю 980тон., з розрахунку що 1тона складає 1420грн.. Кінцевий термін поставки товару (кукурудзи) встановлено до 30.12.2010р. Згідно вказаного договору, поставка товару мала здійснюватися партіями по домовленістю сторін з ПМП «Атлант»у м. Калинівка Вінницької області (продавець стверджував, що він є добросовісним і єдиним власником товару тобто зерна кукурудзи яка зберігається на складі, який належить ПМП «Атлант»у м. Калинівка).
Після укладення договору купівлі-продажу до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_2 з вимогою здійснити авансовий платіж за кукурудзу у сумі 350.000 грн.
24.12.2010р. ПП «Поток Енерджі»перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 кошти в розмірі 350.000 грн.
Однак кукурудза ФОП ОСОБА_2 на ПП «Поток Енерджі»до цього часу не поставлена оскільки на момент укладання договору її фактично не було. Згідно довідки наданої ПМП «Атлант», станом на 24.12.2010року, ФОП ОСОБА_2 ніякої кукурудзи на їхньому складі не зберігав.
Кошти перераховані в якості авансового платежу за зерно кукурудзи були зняті з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_2 та використані на власний розсуд.
03.08.2011р. кримінальні справи № 11090166, № 11090166 (2) об’єднані в одне провадження.
За підозрою у вчиненні даного злочину 03.08.2011р. було затримано ОСОБА_2 на підставі ст. 115 КПК України.
Адвокат ОСОБА_1 мотивував свою скаргу тим, що ст. 106 КПК України передбачено перелік підстав, на підставі яких можливе затримання особи. Підставою для затримання ОСОБА_2 слідчий вказав, що на ОСОБА_2 вказав потерпілий як на особу, яка вчинила злочин. Однак, події, які стали основою порушення кримінальної справи відбулися у грудні 2010 року і потерпілих у справі немає. Крім того, ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, тікати не намагався, а добровільно з’явився до слідчого за викликом. Тому підстав для затримання останнього у слідчого Короля І.В. не було.
ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити та заперечував щодо обрання йому міри запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити та заперечував щодо обрання ОСОБА_6 міри запобіжного заходу.
Прокурор підтримав подання слідчого, просив суд його задоволити, проти задоволення скарги на затримання заперечував, оскільки затримання проведено з дотриманням вимог діючого законодавства.
Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення скарги на незаконне затримання суд приймає до уваги, що ч. 1 ст. 115 КПК України визначено, що слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за підставами і в порядку, передбаченими ст. ст. 106, 1061, 107 КПК України.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством, зокрема ч. 1 ст. 106 ЦПК України передбачено підстави для затримання, зокрема, коли цю особу затримали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; коли на підозрюваному або на його одягу, при цьому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. При цьому ч. 2 ст. 106 КПК України регламентовано, що при наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання або перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.08.2011 року вбачається, що підставою для затримання ОСОБА_2 стало те, що очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вказали на дану особу, що саме вона вчинила злочин, а мотивом затримання є: припинення злочину та попередження можливості сховатися від слідства й суду, забезпечення виконання вироку.
За таких обставин суд вважає, що затримання ОСОБА_2 було проведено з дотриманням чинного кримінально-процесуального законодавства, оскільки підставою затримання є те, що ОСОБА_7, який є засновником ТОВ «Слов’янка»та ОСОБА_3, який є директором ТОВ «Словнянка»прямо вказали на те, що даний злочин вчинив ОСОБА_2 Крім того, затримання проведено з метою попередження уникнення явок до слідчого та попередження чинення перешкод у встановленні істини у справі.
З огляду не викладене суд приходить до переконання, що підстави для задоволення скарги на незаконне затримання ОСОБА_2 відсутні.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення подання суд враховує, що для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту необхідно вивчити характеризуючи дані про його особу, отримати інформацію про стан здоров’я, які в матеріалах справи відсутні, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, тому суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк затримання ОСОБА_2 до десяти діб.
Керуючись ст.ст. 106, 115, 148, 150,155, 165, 165-2, КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на незаконне затримання відмовити.
Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Супрунів, Літинського району Вінницької області, строк затримання до десяти діб.
Суддя