Справа № 2П -68\07 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Кихтюка P.M.
при секретарі Мелих Л.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1доОСОБА_2 і зустрічним позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права власності на 1\2 частину квартири та встановлення порядку користування квартирою,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину квартири, встановлення порядку користування квартирою, як спільною сумісною власністю. Свій позов мотивує тим, що з перебував відповідачем у зареєстрованому шлюбі - з 24.05.1980 року по 13.10.2005 рік. За період шлюбу, а саме: з 1988 року відповідач стала членом житлово-будівельного кооперативу № 63 з метою отримання трьохкімнатної квартири. На підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 13.07.1989 року їх сім'ї в складі з 4-х осіб, було видано ордер на право заселення квартири АДРЕСА_1. Вказану квартиру кооперативом було споруджено за кошти спільної сумісної власності. Внаслідок повної виплати паєнагромаджень, право власності на спірну квартиру було зареєстровано за відповідачем, хоча вона являється спільною сумісною власністю. На даний час відповідач чинить йому перешкоди у користуванні даною квартирою та заперечує його право спільної сумісної власності на неї. Діти повнолітні та проживають в м. Києві і у спірній квартирі він проживає удвох з відповідачем. Просить суд визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, як на спільну сумісну власність та встановити порядок користування квартирою: у його користування виділити кімнату-5 площею 8,8 м. кв. та кімнату-4 площею 11,9 м. кв. У користування відповідача виділити кімнату-3 площею 16,6. Кухню-6 площею 11,6 м. кв., кладову-2 площею 0,7 м. кв., ванну-8 площею 2,6 м. кв. та туалет-7 площею 1,0 м. кв. залишити у спільному користуванні.
Ухвалою суду від 04.07.2007 року до сумісного розгляду було прийнято зустрічну позовну заяву відповідача з аналогічними позовними вимогами.
2
Крім цього, до участі в розгляді справи в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог були притягнуті ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В судовому засіданні позивач первісну позовну заяву підтримав, із зазначених в ній підстав та просив позов задовольнити. Проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечив.
Відповідач та її представник в судовому засіданні вимоги первісної позовної заяви не визнали, заперечили проти її задовлення. Зустрічну позовну заяву підтримали та просили її задовольнити з підстав, наведених у ній.
Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення зустрічної позовної заяви, а у первісному позові просив відмовити. Зазначив, що він з братомОСОБА_5 зареєстровані у спірній квартирі та в переважній більшості випадків користуються кімнатами №5 і №4, а тому з цих підстав не заперечує відносно задоволення зустрічного позову, поданого його матір'ю - ОСОБА_2
Третят особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що не заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підставний та підлягає до задоволення повністю, а первісний - частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.05.1980 р.(а.с.8), який розірвано 13.10.2005р.(а.с.7).
Відповідно до ст.22 КЗпШС, ст.60 Сімейного Кодексу України майно, нажите подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю. Вважається, що кожна річ набута під час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності.
Згідно ст.70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.
В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем на підставі довідки виданої житлово-будівельним кооперативом за №1146 від 31.08.1992 року зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1(а.с.9), тобто в період шлюбу.
Згідно плану квартири вбачається, що остання складається з трьох відокремлених кімнат(3,4,5), кухні-6, коридору-1, кладової-2, ванної-8, туалету-7.
Вартість квартири повністю виплачена в листопаді 1991 року, про свідчить лист ЖЕКу №8 ЖБК від 29.05.2006 року(а.с. ).
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін, а тому кожному з них належить по Уі частини квартири, у зв'язку з чим позовні вимоги первісного та зустрічного позову в цій частині підставні та підлягають до задоволення.
Крім цього, оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування спірною квартирою, то з врахування інтересів їх дітей - ОСОБА_5та ОСОБА_4, які зареєстровані за вказаною адресою та користуються даним житлом, то на думку суду, слід встановити його наступним чином: ОСОБА_1виділити в користування кімнату-4 площею 11,9 кв.м.; ОСОБА_2виділити в користування кімнати-3,5 площею відповідно 16,6 кв.м. та 8,8 кв.м. Кухню-6 площею 8.6 кв.м., коридор-1 площею 11,6 кв.м., кладову-2 площею 0,7 кв.м., ванну-8 площею 2,6 кв.м., туалет-7 площею 1 кв.м. залишити у спільному користуванні сторін.
3
Керуючись ст.ст. З, 8, 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, ст.22 КЗпШС, ст.60 СК України, ст.ст.328, 358, 384 ЦК України,ст.ст.160, 191ЖК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ХА частину квартири АДРЕСА_1
Зустрічну позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1А частину квартири АДРЕСА_1
Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1
-ОСОБА_2виділити в користування кімтану-5, площею 8,8 кв.м. та кімнату - 3, площею 16,6 кв.м.
-ОСОБА_1виділити в користування кімтану-4, площею 11,9 кв.м.
Кухню-6 площею 8.6 кв.м., коридор-1 площею 11,6 кв.м., кладову-2 площею 0,7 кв.м., ванну-8 площею 2,6 кв.м., туалет-7 площею 1 кв.м. залишити у спільному користуванні сторін.
В решті позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.