Справа № 2-5269/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року                                                                       м. Ужгород

          Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

при секретарі          Секереш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Баранинської сільської ради, третя особа Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання права власності на самочинне будівництво,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовною заявою до Баранинської сільської ради, третя особа Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання права власності на самочинне будівництво.

В позовній заяві зазначили, що померлому ОСОБА_4, рішенням Баранинської сільської ради від 23.03.1995 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,32 га АДРЕСА_1 для ведення селянського господарства, а рішенням від 07.09.2006 року додатково 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 зніс житловий будинок та збудував новий, але з відхиленням від проекту. ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер і після його смерті спадкоємці успадкували ? частину будівельних матеріалів та обладнання, що були використані в процесі самовільного будівництва, ? їх частина належить позивачу ОСОБА_1 як така, що придбана під час шлюбу. 11.07.2011 року остання звернулась до Баранинської сільської ради з питанням прийняття в експлуатацію самочинного будівництва, однак їй було відмовлено. Вказують, що дане будівництво прав інших осіб не порушує, житловий будинок зведено з дотриманням будівельних норм та правил, тому просять визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 2/3 частини, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 1/6 частини за кожним житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 а також зобов’язати Ужгородське БТІ зареєструвати за ними вказаний будинок.

          В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 позов підтримала та в обгрунтування  навела обставини, викладені у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

          В судовому засіданні представник Баранинської сільської ради, проти позову не заперечив, також просив позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи –Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, в судове засідання не з’явився, натомість згідно наданої суду заяви, не заперечує проти задоволення позову та просить провести судовий розгляд справи без участі представника їх підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.  

Суд приймає визнання позову представником відповідача, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Як встановлено у судовому засіданні, 17.09.1985 року ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 уклали шлюб, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 17.09.1985 року.

          Відповідно до витягу з рішення сесії Баранинської сільської ради від 07.09.2006 року ОСОБА_4  передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На вказаній земельній ділянці він побудував будинок з надвірними спорудами, однак правовстановлюючі документи на дане нерухоме майно не встигли виготовити.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що стверджується свідоцтвом про його смерть.

Відповідно до довідки виконкому Баранинської сільської ради № 620 від 22.03.2006 року житловий будинок  в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4. Водночас  відповідно до довідки № 1183 від 02.09.2010 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вела з ним спільне господарство.

          Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України –у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

          Таким чином, виходячи з приписів даних правових норм, враховуючи те, що будівництво ОСОБА_4 велося у шлюбі з позивачем ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вимоги останньої про визнання за нею права власності на ? частину вказаного житлового будинку підлягають до задоволення.

          Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17.06.2011 року у справі 2о-206/11 вирішено встановити факт, що позивачам у даній справі в порядку спадкування за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по 1/6 частині кожному належать будівельні матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

          Відповідно до відмови Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна № 533/036 від 10.05.2011 року, реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємством не проводилась. Даним підприємством позивачу запропоновано звернутись до суду з позовом про визнання права власності за попереднім власником (спадкодавцем) та наступними його власниками (спадкоємцями) в судовому порядку.

          Відповідно до зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд їх інвентаризаційна вартість становить 453 766 гривень.

          Оцінкою технічного стану житлового будинку на відповідність будівельним нормам в                 АДРЕСА_1 стверджується та обставина, що вказаний індивідуальний житловий будинок, в цілому, його несучі елементи експлуатаційно придатні, об’ємно-планувальне та конструктивне вирішення відповідає вимогам будівельних норм та правил.                                                                                                                                                                        

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 1ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо збудоване на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. А згідно до ч. 3 цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою , яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що в силу вимог ст. 376 ЦК України, нерухоме майно, на яке позивачі просять визнати право власності є самочинним будівництвом.

За таких обставин позов в частині визнання права власності за позивачами є законним, обґрунтованим і підтвердженим відповідними доказами і тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна зареєструвати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житловий будинок у визначених частинах без введення його в експлуатацію, то такі не підлягають задоволенню, оскільки їх вирішення, у зв’язку з участю в справі, даного підприємства, в якості третьої особи, знаходиться поза компетенцією суду.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

          У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

                    Суддя                                                                                                Т.Р.Деметрадзе