Справа № 22ц-10642/2007р.                          Головуючий у 1 інстанції - Шишак В.О.

Категорія - 21 (1У)                                           Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

2007 року червня 12 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:    судці - Михайлів Л.В.

суддів:                              Карнаух В.В.,  Соколан Н.О.

при секретарі                  Чубіній А.В.

за участю : представника Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Кривому Розі - Бершадської Людмили Станіславівни,  представника відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» - Шаніної Ірини Володимирівни,  позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Кривому Розі,  відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Кривому Розі,  відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про перерахунок суми відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

06.07.2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Кривому Розі ( далі - Відділення Фонду) ,  відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»( далі - ВАТ «КЗРК») про перерахунок суми відшкодування шкоди.

В позовній заяві від 30.12.2005 року позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути на його користь з ВАТ «КЗРК» недоплату по щомісячним платежам в сумі 11 396 грн.,  компенсацію за втрату частини відшкодування шкоди в сумі 6497,  99 грн.,  а всього - 17 893, 99 грн.

А також просив стягнути з Відділення Фонду недоплату по щомісячним платежам за період з 01.04.2001 року по 01.12. 2004 року в сумі 12 762,  46 грн. та стягувати щомісячно,  починаючи з 01 грудня 2004 року,  по 451,  23 грн. до чергового перерахунку згідно законодавства.

При цьому посилається на те,  що 18 березня 1988 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві,  в результаті він був травмований і при огляді МСЕК від 13.07.1988 року йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом безстроково.

Підприємство призначило виплачувати щомісячно суми відшкодування шкоди з січня 1992 року з розрахунку середнього заробітку працівника - 7645 крб.,  а з липня 1994 року ВАТ «КЗРК» неправильно застосовувало або зовсім не застосовувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників,  у зв'язку з чим просив стягнути заборгованість та провести перерахунок щомісячних страхових виплат Відділення Фонду,  просив поновити строк позовної давності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01 липня 1994 року по 01 квітня 2001 року в сумі 11 396 грн.,  компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням термінів виплати в сумі 6497,  99 грн.,  рішення допущене до негайного виконання у межах стягнення суми за один місяць в розмірі 451. 23 грн.,  стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 178,  93 грн.

Стягнуто з Відділення Фонду заборгованість по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.04.2001 року по 01.12.2004 року в сумі 12 762,  46 грн. і зобов'язано Відділення Фонду виплачувати щомісячно,  починаючи з 01.12.2004 року по 451,  23 грн. до зміни обставин,  що тягнуть перерахунок чи припинення виплат.

В апеляційній скарзі відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд,  оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема,  суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача,  а не третьої особи; судом не враховані положення п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку,  затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; суд не взяв до уваги,  що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів; незаконно зроблено перерахунок страхових виплат із застосуванням коефіцієнту підвищення тарифних ставок та окладів 2, 5 з 01.01.1996 року та 1, 3 з 01.01.1998 року,  1, 265 з 01.07.1999 року,  не враховані вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 р. « Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,  де вказано,  що при вирішенні спорів щодо перерахування розміру страхових виплат необхідно мати на увазі,  що перерахування проводиться лише у випадках,  встановлених ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  які призвели до втрати працездатності"; не застосовано трирічний строк позовної давності,  не перевірено відповідність розміру нарахованих виплат пункту 28 «Правил відшкодування шкоди...»; не надана оцінка доводам відповідача.

В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум з ВАТ «КЗРК»,  оскільки суд не дослідив питання фактичного підвищення тарифних ставок та окладів на підприємстві за період з 01.07.1994 року по 01.05.2000 року; не взяв до уваги,  що одночасно з підвищенням тарифних ставок та окладів змінилася структура заробітної плати,  розмір якої не збільшився,  у зв'язку з чим необгрунтовано застосовані коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів; необгрунтовано стягнено компенсацію,  оскільки суми відшкодування шкоди не є елементами заробітної плати; необгрунтовано задоволені вимоги по стягненню сум за період,  що перевищує трирічний строк позовної давності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга ВАТ «КЗРК» підлягає задоволенню в повному обсязі,  а апеляційна скарга Відділення Фонду - частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється,  що ОСОБА_1 працював на шахті «Гвардійська» ВАТ «КЗРК». Внаслідок нещасного випадку на виробництві в 1988 році ОСОБА_1  був травмований і при огляді МСЁК від  13.07.1988 року йому

було встановлено 50 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом безстроково та виплачувалися щомісячні виплати по відшкодуванню шкоди виходячи з середнього заробітку за січень - квітень 1992 року та ступеню втрати професійної працездатності,  розмір суми відшкодування шкоди складав 3 822 крб.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову,  суд першої інстанції виходив із того,  що ВАТ «КЗРК» неправильно розрахував суму втраченого заробітку,  починаючи з липня 1994 року,  що потягло недоплату відшкодування шкоди підприємством,  а з 01.04.2001 року - страхових виплат Відділенням Фонду.

Колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції дав вірну оцінку обставинам справи і дійшов правильного висновку про те,  що підприємством було невірно застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку розміру відшкодування шкоди позивача.

Судом обгрунтовано застосовано до сум відшкодування втраченого заробітку коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів до регресних виплат,  оскільки згідно абзацу 5 п. 22 Правил відшкодування шкоди ...,  діючих на час виниклих спірних правовідносин,  підвищення тарифних ставок і посадових окладів є підставою для перерахування розміру відшкодування шкоди.

Доводи апеляційних скарг в частині незаконного застосування судом коефіцієнтів необгрунтовані виходячи із вищезазначеного.

Колегія судців погоджується із доводами Відділення Фонду та ВАТ «КЗРК» про неправильне застосування судом першої інстанції строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди з підприємства та Відділення Фонду.

Стягуючи суми заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року з ВАТ «КЗРК» та суми страхових виплат за період з 01.04.2001 року по 01.12.2004 року з Відділення Фонду ,  суд не звернув уваги на норми ст.71 ЦК 1963 p. ( з урахуванням правила п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 р.) та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1991 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди з наступними змінами),  згідно яких загальний строк,  у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права,  встановлюється тривалістю у три роки. У випадку,  коли вимоги стосуються перерахунку сум щомісячних платежів,  раніше визначених судом або роботодавцем ( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову,  кошти стягуються за час,  що не перевищує трьох останніх років,  які передували моменту звернення особи до суду.

Суд першої інстанції вірно розрахував суму відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на 1.04.2001 року у розмірі 277 грн.77 коп. і наступні розрахунки з урахуванням коефіцієнтів 1, 193; 1,  182; 1, 152; 1, 238,  1, 203 зростання заробітної плати у галузях національної економіки зроблені вірно. Оскільки позивач звернувся до суду 06.07.2004 року,  то підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду заборгованості по страхових виплатах за період з 06.07.2001 року по 01.12.2004 року із наступного розрахунку.

На липень 2001 року сума страхових виплат позивача складає 277 грн. 77 коп. згідно рішення суду першої інстанції,  а фактично отримував по 68 грн. 89 коп. Щомісячна недоплата складає 208 грн. 88 коп. х 8 місяців =1671,  04 грн. Таким чином,  за період з 06.07.2001 року по 01.03.2002 року недоплата складає 1637,  34 грн. (1671, 04 грн. - 6, 74 грн. х 5 днів в липні).

В період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року щомісячні страхові виплати складали - 68 грн. 89 коп.,  повинні виплачувати по 331 грн. 39 коп. і щомісячна недоплата складає 262 грн. 50 коп.,  а всього за вказаний період - 3 150 грн. 00 коп.( 262 грн. 50 коп. х 12 місяців).

В період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року щомісячні страхові виплати складали - 68 грн. 89 коп.,  повинні виплачувати - 391 грн. 70 коп. і щомісячна недоплата складає 322 грн. 81 коп.,  а всього за період - 3873 грн. 72 коп. ( 391грн. 70 коп. х 12 місяців).

В період з 01.03.2004 року по 01.12.2004 року щомісячні страхові виплати складали - 68 грн. 89 коп.,  повинні виплачувати - 451 грн. 23 коп. і щомісячна недоплата складає 382 грн. 34 коп.,  а всього за період - 3441, 06 грн. (382 грн. 34 коп. х 9 місяців)

Таким чином,  за період з 07.07.2001 року по 01.12.2004 року відділення Фонду недоплатило ОСОБА_1 12102, 12 грн.,  які підлягають стягненню на користь позивача.

Щомісячно,  починаючи з 01.12.2004 року слід стягнути з відділення Фонду на користь позивача страхові виплати у розмірі 451 грн. 23 коп. до зміни обставин,  що тягнуть їх перерахунок або припинення відповідно до Закону.

Колегія суддів вважає,  що судом правильно і повно установлені обставини справи,  однак неправильно застосовано норму матеріального права,  а тому рішення суду підлягає скасуванню в частині,  яка оскаржується Відділенням Фонду та ВАТ «КЗРК»,  з постановлениям нового рішення з передбачених п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України підстав про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 06.07.2001 року по 01.12.2004 року та щомісячних страхових виплат у розмірі 451 грн. 23 коп.,  починаючи з 01.12.2004 року.

В іншій частині позову до ВАТ «КЗРК» та відділення Фонду слід відмовити.

Рішення суду в іншій частині сторонами не оскаржується. На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.303,  307,  п. 3ч. 1 ст.309,  313,  314,  316 ЦПК України,  колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2006 року скасувати і хвалити нове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі в Дніпропетровської області заборгованість по щомісячних страхових виплатах в сумі 12 102 грн. 12 коп. і щомісячні страхові виплати у сумі 451 грн. 23 коп.,  починаючи з 1 грудня 2004 року,  до зміни обставин,  що тягнуть перерахунок або їх припинення.

В іншій частині позову до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі в Дніпропетровській області - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.