Справа № 11- 440 / 07 Головуючий у 1 інстанції Сіліч І.І.
Категорія: ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 Доповідач - Бешта Г.Б.
КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 31 липня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді Хлапук Л.І., суддів Бешти Г.Б., Матата О.В., з участю прокурора Черняк Л.Й., потерпілого ОСОБА_5.,
представника потерпілого: адвоката ОСОБА_1., засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 на вирок Рожищенського районного суду від 06 червня 2007 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Копачівка Рожищенського району, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, працює водієм ПЖКГ м. Рожище, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років обмеження волі, за ч. 2 ст. 296 КК України - до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2. остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, працює в ТзОВ «MP» Луцького міськрайонного суду району, раніше не судимий, -
- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до двох років позбавлення волі;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_3, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, працює столярем у підприємця ОСОБА_6, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до двох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засуджених ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4. звільнено від відбування покарання, якщо вони протягом одного року іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них
обов'язки: повідомлятимуть органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись у ці органи для реєстрації.
Стягнуто солідарно із засуджених в користь ОСОБА_5. чотири тисячі гривень відшкодування моральної шкоди.
Цим вироком ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. визнані винними і засуджені за те, що 25 червня 2006 року біля 2-ї години ночі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в селі Кобче на вул. Центральній Рожищенського району групою осіб з хуліганських спонукань побили ОСОБА_5. Крім цього, ОСОБА_2. під час хуліганських дій умисне заподіяв ОСОБА_5. середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції потерпілий ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації злочинних дій засуджених, вказує, що призначене засудженим покарання є несправедливим внаслідок його м'якості і не відповідає ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та їх особам. Вважає, що суд безпідставно застосував відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ст. 75 КК України, оскільки вони неодноразово змінювали покази, намагаючись уникнути відповідальності, а матеріальну шкоду відшкодували під час розгляду справи в суді. Також зазначає, що суд, задовольняючи частково його цивільний позов, не врахував всіх обставин справи, зокрема те, що його побито на очах його дітей, після чого він тривалий час лікувався, не міг виконувати професійні обов'язки. Також не враховано ступінь вини кожного засудженого. Просить постановити свій вирок і призначити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. покарання без застосування ст. 75 КК України та стягнути в його користь з ОСОБА_2 - п'ятнадцять тисяч гривень, з ОСОБА_3 та ОСОБА_4. - по десять тисяч гривень з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, заслухавши потерпілого та його представника, які апеляцію підтримали, засуджених, які прохали відмовити в задоволенні апеляції потерпілого, міркування прокурора, яка прохає відмовити в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вчинення злочинів засудженими ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 296 КК України, дій ОСОБА_2 ще й за ч. 1 ст. 122 КК України грунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні і не оспорюються в апеляції.
Разом з тим, з вироку слід виключити таку кваліфікуючу ознаку як вчинення засудженими хуліганства з винятковим цинізмом, як зайво вмінену.
Призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65, 75 КК України. Судом враховано як тяжкість вчиненого злочину, так і особи засуджених, які раніше не судимі, позитивно характеризуються по місцю проживання, є особами молодого віку.
Суд правильно відніс до пом'якшуючих покарання обставин щодо всіх засуджених добровільне відшкодування майнової шкоди та щире каяття у скоєному.
Призначене засудженим покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів. При цьому було врахована думка потерпілого, який прохав суд не позбавляти їх волі.
Колегія суддів вважає, що вирок в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди підлягає до скасування з наступних підстав.
Згідно ст. 1190 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у разі звернення потерпілого із заявою про визначення відповідальності осіб, які спільно завдали шкоди, у частці, відповідно до ступеня їхньої вини, суд може визначити відповідальність кожного із заподіювачів шкоди на засадах часткової, а не солідарної відповідальності.
У своїй позовній заяві ОСОБА_5. просив суд стягнути з підсудних кошти на відшкодування завданої йому моральної шкоди саме в частках, відповідно до ступеня їхньої вини.
У протоколі судового засідання зазначено, що підсудні позов ОСОБА_5. визнали частково, а суд, порушивши вимоги ч. З ст. 299 КПК України, де зазначено, що розглядати кримінальну справу за процедурою, передбаченою цією нормою, можна лише в тому разі, якщо певні фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким не оспорюються, провів скорочений розгляд справи, не дослідив і не з'ясував обставини, пов'язані з цивільним позовом.
При цьому суд не врахував ступінь вини кожного із засуджених, а також те, що ОСОБА_2 засуджений і за ч. 1 ст. 122 КК України, і без обґрунтування, не навівши мотивів, позов потерпілого задовольнив частково, стягнувши моральну шкоду із засуджених в солідарному порядку.
Враховуючи зазначене, вирок суду в частині розгляду цивільного позову слід скасувати, а справу направити в цій частині на новий судовий розгляд, при якому необхідно повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, пов'язані з цивільним позовом і, в залежності від встановленого, прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 367 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Рожищенського районного суду від 06 червня 2007 року в частині кваліфікації дій засуджених та призначення покарання ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. залишити без зміни, виключивши з вироку, в порядку ст. 365 КПК України, кваліфікуючу ознаку - вчинення засудженими хуліганства з винятковим цинізмом.
Цей же вирок в частині розгляду цивільного позову скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.