Судове рішення #1871364
Апеляційний суд Запорізької області

Апеляційний суд Запорізької області

Справа: № 22- 1533                                  Головуючий у 1-й інстанції: Яма Д.М.

2007р.                                              Доповідач: Кримська О.М.

 

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                  01 червня 2007р.                                                                 М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                        Кримської О.М.

Суддів:                                    Пільщик Л.В.

Маловічко С.В.

При секретарі:       Бабенко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2006 року по справі за позовом Комунального підприємства " Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 8" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ( третя особа: відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області) про виселення із службового приміщення без надання іншого житлового приміщення,

Встановила:

У червні 2006 року КП "ВРЕЖО № 8 " звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,. ОСОБА_2( третя особа: відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області) про виселення із службового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

В позові зазначали, що в 1994 році колишньому чоловіку позивачки - ОСОБА_3 як працівнику ПРЕЖО № 6 м. Запоріжжя було надано службове житлове приміщення -квартира АДРЕСА_1. Разом з ним в цій квартирі проживали його дружина, син - відповідачі по справі.

В січня 2001 року ОСОБА_3 припинив трудові відносини з підприємством, яке надало йому службове приміщення .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2005 року ОСОБА_3 визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 та знятий з реєстраційного обліку.

Відповідачі по справі проживають в названому службовому приміщення безпідставно.

Посилаючи на ці обставини, КП "ВРЕЖО № 8 " просило суд виселити відповідачів із службового приміщення , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1,

 

кв.51 без надання іншого жилого приміщення.

Заочним рішенням Хортицького районного суду М.Запоріжжя від 15 серпня 2006 року позов задоволено.

Виселено громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Зобов'язано ВГІРФО Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області здійснити зняття з реєстраційного обліку громадян : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою:АДРЕСА_1.

29.08.2006  року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулись до суду із

заявою про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2006 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування заочного рішення залишено без задоволення.

23.03.2007  року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з

апеляційною скаргою на рішення суду, посилаючись на те , що воно постановлено з

порушенням норм процесуального та матеріального права, просять рішення суду скасувати, а

справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.1994 року ОСОБА_3, як працівнику ПРЕЖО № 6 м. Запоріжжя , було надано службове приміщення за адресою :АДРЕСА_1 на сім'ю з трьох чоловік.

01.01.1995р. він переводом прийнятий на роботу слюсарем - сантехніком до ПРЕЖО №8 м. Запоріжжя.

Надане ОСОБА_3 службове приміщення було передано на баланс ПРЕЖО № 8 м. Запоріжжя, що підтверджується актом прийому-передачі службових приміщень від 11.01.1995 року.

Згідно довідки № 76/07 від 13.12.2005 року ОСОБА_3 працював слюсарем-сантехніком КП "ВРЕЖО № 8" з 01.01.1995 року по 02.01.2001р. (а.с.7)

25.12.1997 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвали шлюб, та в 2002 році відповідачка ОСОБА_1 зареєстувала шлюб з ОСОБА_4

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2005 року ОСОБА_3 визнаний таким , що втратив право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 та знятий з реєстраційного обліку( а.с.9,14)

Відповідно до ст. 125 ЖК України робітники та службовці, що припинили трудові відносини з підприємством , установою та організацією підлягають виселенню із службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, оскільки особа, якій надавалось службове приміщення втратила право користування спірним жилим приміщенням, а особи, які на сьогоднішній час проживають в ньому не відносяться до осіб, які мають право користування ним, або підлягають відселенню з наданням іншого жилого приміщення, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Посилання апелянтів на те, що у них відсутнє інше житло, спростовуються матеріалами справи.

 

Так, рішенням   Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2005 року за -ОСОБА_1 визнано право власності  на   1/2 частину квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 191 ЦПК України суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу , присутніх у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі були повідомлені про дату продовження судового засідання, про що свідчать розписки про вручення їм судових повісток (а.с. 37,38 )

Крім того, відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердила, що вона та її син знали про день та час судового засідання, але в цей час знаходились за межами м. Запоріжжя.

. -Посилання апелянтів на те, що вони не могли своєчасно прибути до судового засідання, оскільки в цей період знаходились в Криму і з причини відсутності квитків на поїзд не могли своєчасно прибути до м. Запоріжжя, не підтверджено належними по справі доказами, окрім того, відповідачам нічого не перешкоджало надати суду телеграму або зателефонувати до суду чи іншим способом повідомити суд про причину неявки в судове засідання.

До того ж, із клопотанням про відкладення розгляду цивільної справи вони не звертались.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 169 ЦПК України, розглянувши справу за відсутності відповідачів.

Крім того, апелянти, в апеляційній скарзі нових доказів чи доводів, які б спростовували законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції не надали.

Інших доводів , які були б підставою для відмови в задоволенні позову, апеляційна скарга не містить.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2006 року по

даній справі-залишити без змін.                                                                

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація