Ємільчинський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-627/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р.                                                                  смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:            

                    головуючого - судді                                         Заполовського В.В.

                    при секретарі                                                   Лук'янчук Т.В.

розглянувши без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ємільчине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання не чинною відмову управління пенсійного фонду України про нарахування пенсії та доплати до пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії та доплату до пенсії і виплачувати її в розмірі, передбаченому ст.ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

в с т а н о в и в:

22 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області, в якому просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком  та доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 39 в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, ст. 51 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімально пенсії за віком за останні шість місяців, які передували дню звернення до суду за виключенням фактично отриманих сум даних доплат за вказаний період. Вимогу мотивує тим, що вона являється особою, яка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та дитиною війни і на неї розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Вона отримує пенсію, а тому має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та надбавку до пенсії у розмірі мінімальної заробітної плати, як дитині війни їй повинна виплачуватись доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак їй дані доплати виплачувались у розмірі, меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому вона вважає дії відповідача неправомірними та просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належних їй коштів.

Сторони в судове засідання не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином судовими повістками, причини неявки суду не повідомили.

          Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові докази: ксерокопію паспорта позивача; ксерокопію пенсійного посвідчення позивача НОМЕР_2; ксерокопію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) позивача; ксерокопію ідентифікаційного номеру позивача; відповідь відповідача № 2519/02 від 07.06.2011 року на письмове звернення позивача про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; відповідь відповідача № 2518-Л/09 від 02.06.2011 року на письмове звернення позивача про перерахунок пенсії відповідно до вимог та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, отримує додаткову пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та доплату до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в таких розмірах - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів ІІ групи 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. ОСОБА_1 1943 року народження, є дитиною війни, оскільки на час закінчення Другої світової війни їй не виповнилось 18 років, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни повинна виплачуватися щомісячна грошова допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

14.06.2011 року прийнятий Закон України № 3491 –VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», згідно якого прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, яким установлено, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Враховуючи те, що Закон України № 3491 –VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»набрав законної сили 19.06.2011 року суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки позивач звернулась до суду 22.06.2011 року на той час, коли згідно зі ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року особам, віднесеним до категорії 1 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна була призначатися в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни повинна виплачуватися щомісячна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач, нараховуючи позивачу допомогу у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком діяв протиправно.

01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який визначає принцип, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Суд вважає, що позивач має право на отримання доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Для обрахунку державної та додаткової пенсії, пенсії за віком розмір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом (ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при розрахунку доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбаченої ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі про Державний бюджет України на відповідні роки, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині задоволення позову щодо перерахунку додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до вимог ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягають задоволенню з 29.12.2010 року по 19.06.2011 року.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ухвалюючи рішення, суд покладає обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний період. Суд не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.

Сторони звільнені від сплати судового збору.

Оскільки згідно ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачу допомоги в розмірах менших законодавчо встановлених, є неправомірними та порушують його права та законні інтереси.

З врахуванням вищевказаного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 17, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-  

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати дії управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області щодо відмови у проведенні перерахунку додаткової пенсії відповідно до розмірів, встановлених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- неправомірними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29.12.2010 року по 19.06.2011 року.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:В. В. Заполовський