Справа №1–512/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 26.07.2011  року                                               Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі :

головуючого судді:  Ковбаси Ю.П.

при секретарі:    Шевчук О.В.

за участю прокурора: Гайду С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Махінджаури, Батумського району (Аджарія), росіянина, громадянина України, офіційно не працюючого, освіта середня базова, не одруженого,раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, -

у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 185   КК України, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 у березні 2011 року, точної дати органами досудового слідства не встановлено, біля 18.00 години, перебуваючи в будинку колишньої дружини ОСОБА_2, що розташований в АДРЕСА_2, зайшов до кімнати прийомної  доньки ОСОБА_3  та з метою легкої наживи та корисливих спонукань у ОСОБА_1 виник умисел направлений на таємне викрадення майна. З метою реалізації свого злочинного умислу  ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку золотої каблучки вартістю 400 гривень  та каблучки з жовтого металу вартістю 300 гривень.

          Заволодівши викраденим ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 700 гривень.                 

Підсудний  ОСОБА_1  свою вину у вчиненні крадіжки виробів із жовтого металу при зазначених обставинах визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що випадково побачив дві каблучки та думав, що вони не представляють  ніякої цінності. На даний час шкода потерпілій відшкодована, просив суд не позбавляти його волі.  

Суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1  необхідно кваліфікувати за ст. 185  ч.1 КК України – як (крадіжка), тобто таємне  викрадення чужого майна.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують його покарання.

При обранні покарання  ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше не судимий (а.с.55), вчинив злочин середньої тяжкості, на обліку у наркологічному диспансері та у психіатричній лікарні ім. Ющенко не перебуває (а.с.56-57), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 58).

Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є  щире каяття

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк і на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування даного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає всі покладені на нього обов’язки, оскільки суд переконаний, що виправлення та попередження вчинення даним підсудним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства.

Суд також вважає, що згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України необхідно покласти на ОСОБА_1 обов‘язки на протязі іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та роботи.

Цивільний позов відшкодований.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком  – два роки.

Згідно ст. 76 ч.1 п. п. 2, 3, 4 КК України покласти на ОСОБА_1 обов‘язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію  про зміну свого місця проживання та роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації до  кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1  до набрання вироком законної  сили  залишити без змін –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме:  

- дві каблучки з жовтого металу , що передані  на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3  –залишити останній;

- специфікацію до договорів №12-77641, що приєднано до матеріалів кримінальної  справи –залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області  через Ленінський районний суд м.Вінниці  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: