Справа № 22-552/2008 Головуючий у І інстанції Щенюченко С.В. Категорія 40 Доповідач Єгорова С.М.
У Х В А Л А
іменем України
25 березня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого Вербицького В.С.
суддів: Єгорової С.М.
Дуковського О.Л.
при секретарі Салабай М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду від 10 січня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради, з участю третьої особи Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства про визнання права користування житловим приміщенням.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, колегія суддів
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Новомиргородської міської ради, третьої особи Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства про визнання права користування житловим приміщенням. Посилався на те, що в квартирі АДРЕСА_1, яка є комунальною власністю Новомиргородської міської ради, та перебуває на балансі Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства, він без реєстрації проживав однією сім”єю зі своїм батьком ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Останній отримав вказану квартиру в 1982 році в зв”язку зі знесенням належного йому на праві власності жилого будинку по АДРЕСА_2, і був її наймачем. За життя батька позивач не міг зареєструватись у спірній квартирі, тому що існувала заборгованість по квартплаті, і працівники Новомиргородського ВУЖКГ відмовляли в реєстрації до сплати боргу. Після смерті батька він разом зі своєю сім”єю продовжував проживати у вказаній квартирі, сплачувати за її обслуговування та комунальні послуги. Проте, відповідач та третя особа заперечують його право на проживання та відмовляють йому в реєстрації за даною адресою. Просив суд визнати за ним право користування жилим приміщенням - однокімнатною квартирою АДРЕСА_1.
Рішенням Новомиргородського районного суду від 10 січня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вказаного рішення та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначається, що рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, порушує його особисті та його сім"ї разом з малолітньої дитиною права. Судом не в повній мірі досліджено всі обставини справи, не дано оцінки його доводам щодо одержання батьком спірної квартири взамін знесеного будинку, в якому також проживав і він, будучи неповнолітнім, не взято до уваги, що він не має іншого житла.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд встановив і правильно виходив з того, що за рішенням міськвиконкому від 21.05.1982 р. батькові позивача ОСОБА_2 в зв'язку зі знесенням жилого будинку, що був його приватною власністю, було надано квартиру за АДРЕСА_1. З часу отримання квартири ОСОБА_2 проживав там один, був її наймачем на підставі договору з балансоутримувачем будинку Новомиргородським ВУЖКГ, до часу смерті 22.07.2006 р. він не приватизував спірне житло. Оскільки ОСОБА_1 разом із сім”єю став проживати у вказаній квартирі після смерті батька, то не набув права користування нею в передбаченому законом порядку.
Відповідно до вимог ст.106 ЖК України право на визнання наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача у разі смерті останнього належить членові сім”ї наймача.
Позивач не довів в суді першої інстанції, що він у відповідності до вимог ст.ст.64, 65 ЖК проживав або вселився в спірне житло як член сім”ї наймача за життя останнього.
Доводи ОСОБА_1 щодо порушення його прав на забезпечення житлом як члена сім”ї ОСОБА_2 - власника будинку, який підлягав знесенню у зв”язку з вилученням земельної ділянки, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Так, з копії ордеру №761 від 12 жовтня 1982 року (а.с.49) вбачається, що ОСОБА_1 як член сім”ї ОСОБА_3 отримав житло в квартирі АДРЕСА_3, яке в подальшому ним разом з членами сім”ї, які там проживали, було приватизоване і відчужене за договором купівлі-продажу від 17 січня 2003 року (а.с.50). Питання про свою реєстрацію в спірній квартирі позивач порушив після смерті ОСОБА_1 - в листопаді 2006 року. Згідно копії заяви (а.с.52) ОСОБА_1 вказував, що постійно проживав в будинку своєї баби в с.Костянтинівка, а після смерті батька бажає зареєструватись в квартирі, яку той займав. Ця обставина також підтверджується копією довідки Костянтинівської сільської ради (а.с.51).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтовані. Відсутні законні підстави для визнання за ним права на користування спірною квартирою. Обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, не підтверджуються доказами.
Висновки суду першої інстанції грнутуються на досліджених ним доказах, відповідають обставинам справи та вимогам норм матеріального і процесуального права. Рішення суду є законне і обгрунтоване доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Новомиргородського районного суду від 10 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього дня.
Головуючий
Судді: