Справа № 2-4504/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р.                                                                                                                         м. Одеса

  Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                 Мунтян О. О.

при секретарі                        Громік Д. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

«про стягнення боргу за договорами позики»,  суд  -    

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року  позивач ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного  суду м. Одеси  із вищеназваним позовом до відповідача.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 23 листопада 2009 року він передав, а відповідач по справі ОСОБА_2 прийняв та зобов’язався повернути в строк до 25 грудня 2009 року суму грошових коштів у розмірі 22 500 доларів США. На підтвердження зазначених зобов’язань, як вказує позивач,  відповідачем по справі ОСОБА_2   видано  Розписку від 23.11.2009 року про отримання коштів. Оскільки у зазначений строк свої зобов’язання за вищеназваною угодою відповідач по справі виконувати відмовився,  позивач змушений звернутись до суду із зазначеним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача  ОСОБА_2  на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 179 336 грн. 30 коп. із сумою 3-х % річних від простроченої суми у розмірі 10 553 грн. 82 коп. та сумою інфляційного збільшення у розмірі 29 040 грн. 16 коп.,  у загальному розмірі 219 839 грн. 23 коп. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2  до судового засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщався належним чином,  шляхом направлення оголошення у пресі - № 90 від 18.08.2011 року «Одеські вісті» (а.с. 11, 19).

Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомленні ним причини неявки визнанні неповажними суд може ухвалити заочне Рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, про що свідчить письмова заява, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Стаття 509 ЦК України, передбачає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до вимог ст. 525 та ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до вимог ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначенні родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Так, судом було встановлено, що  23 листопада 2009 року позивачем ОСОБА_1 на користь відповідача по справі  ОСОБА_2 надано у борг суму коштів у розмірі 22 500 доларів США, про що відповідачем видано відповідну Розписку, що в свою чергу відповідає вимогам ч. 2 ст. 1047 ЦК України (а.с. 6).

Відповідно до боргової Розписки сторони домовились про строк виконання зобов’язання до 25  грудня 2011.

Також, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 зобов’язання по поверненню наданих позивачем ОСОБА_1 коштів у встановлений у Розписці строк, не виконано, чим порушено вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно до офіційного курсу національної грошової одиниці до долара США станом на 10 липня 2011 року сума боргу складає 179 336 грн. 30 коп., що еквівалентно 22 500 доларам США.

Виходячи з вимог ст. 625 ЦК України якою передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 у частині стягнення суми 3% річних від суми боргу за весь час прострочення з 25 грудня 2009 року по 10 липня 2011 року у розмірі 10 553 грн. 82 коп. та інфляційне збільшення за зазначений період прострочення боргового зобов’язання у розмірі 29 949 грн. 16 коп..

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог  щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 по справі  на користь позивача ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 179 336 грн. 30 коп. з урахуванням  3-х % річних від простроченої суми у розмірі 10 553 грн. 82 коп. та суми інфляційного збільшення  у розмірі 29 949 грн. 16 коп., а всього суму боргу у розмірі - 219 839 гривень 23 копійок.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 202, 204, 208, 509, 524 -526, 530, 546, 625, ст.ст. 1046-1049  ЦК України ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не зареєстрований, остання відома адреса: АДРЕСА_1 на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований: АДРЕСА_2 суму грошових коштів за договором позики, 3% річних від простроченої суми та суму інфляційного збільшення  у розмірі  219 839 гривень 23 копійки (двісті дев’ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев’ять гривень 23 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2  на користь   ОСОБА_1    суму судового збору у розмірі у розмірі 1700 гривень 00 копійок, 120 гривень 00 копійок витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи, а всього суму судових витрат у розмірі 1 820 гривні  00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив, відповідно до положень ст.ст. 227 - 232 ЦПК України, за письмовою заявою відповідача, поданої ним  протягом 10-ти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя: