УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 387/445/21

провадження № 51 - 5658 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року,

встановив:

За вироком Добровеличівського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2023 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 2 ст. 162 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та покарання за вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років без конфіскації майна.

Вищезазначеним вироком також засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 121 КК, кожного до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років, рішення щодо яких, в касаційній скарзі захисника ОСОБА_4 , не оскаржуються.

Стягнено солідарно з обвинувачених на користь потерпілої майнову шкоду в розмірі 37 666,17 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 23 694, 99 грн на залучення експертів.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року вирок місцевого суду змінено в частині призначенні покарання ОСОБА_5 : за ч. 2 ст. 162 КК у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 146 КК у виді позбавлення волі строком на 6 років, за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК, шляхом часткового складання призначеного покарання за вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2023 року та вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 березня 2023 року, засуджено ОСОБА_5 до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців без конфіскації майна. В решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навела обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.

Крім того, висловлюючи незгоду з оцінкою доказів, скаржник не наводить обґрунтування допущення при здійсненні судового провадження таких порушень, котрі з огляду на статті 84-87, 91, 94, 284, 370, 374 КПК у їх взаємозв`язку та на встановлені в справі факти, зумовлюють скасування вироку на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Водночас у скарзі містяться посилання на неповноту матеріалів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.

Також у поданій касаційній скарзі захисник не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість вказаних судових рішень відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК і доводи на обґрунтування цього, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанціїта які доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім цього, для забезпечення участі засудженого ОСОБА_5 під час касаційного розгляду, про що зазначає захисник у своїй скарзі, на адресу касаційного суду має надійти відповідна заява (клопотання) засудженого, або у будь-якій іншій формі висловлене особисте прохання останньої щодо здійснення касаційного розгляду за його участю. У відповідній заяві необхідно уточнити як саме особа бажає взяти участь у касаційному розгляді - особисто або ж шляхом організації відеоконференції.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3