Справа № 214/5387/24

2/214/804/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

26 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Сіденка С. І.,

за участю секретаря судового засідання - Гончар Г. В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Виконкому Саксаганської районної в місті ради в інтересах дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Виконком Саксаганської районної в місті ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів доходів на користь державного закладу, у якому буде перебувати дитина або опікуна. В обгрунтування позовних вимог посилається на злісне ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом батьківських обов`язків.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач по справі ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дитини померла, а батько ОСОБА_2 покинув дитину у комунальному некомерційному підприємстві «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради, про що було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 21.12.2023. Відповідно до медичного висновку від 22.01.2021 № 7 ОСОБА_1 має захворювання ВВР центральної нервової системи, підгрупа А, висновок: існуюче захворювання та паталогічний стан відповідають розділу І пункту 3 підпункту 3.13 «Переліку медичних показань, які надають право на отримання соціальної пенсії інвалідам віком до 18 років». За інформацією відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУПН в Дніпропетровській області під час проведення перевірки встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не вдалось можливим. Малолітній ОСОБА_1 до теперішнього часу перебуває у комунальному некомерційному підприємстві «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради. Враховуючи той факт, що батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення його батьківських прав, позивач просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 223 ЦПК України установлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення таких причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути в порядку заочного розгляду цивільну справу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8 - копія свідоцтва про народження). Мати дитини померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть (а. с. 11).

Відповідно до Акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 21.12.2023, 21.12.2023 о 09:30 год. в дитячому неврологічному відділенні Криворізької міської лікарні № 15 виявлена дитина ОСОБА_1 , дитина поступила до закладу охорони здоров`я ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати дитини померла, батько ОСОБА_2 , 1983 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості відсутні (а. с. 12).

За повідомлення відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУПН в Дніпропетровській області № 45.4/2-131ЄО від 16.01.2024 слідує, що під час проведення перевірки встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не вдалось можливим (а. с. 10)

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України матір, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем на доведення зазначених в позові обставин ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом обов`язків надано письмові докази.

Згідно висновку Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 10.06.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дитини померла, а батько ОСОБА_2 покинув дитину у комунальному некомерційному підприємстві «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради, про що було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 21.12.2023. Відповідно до медичного висновку від 22.01.2021 № 7 ОСОБА_1 має захворювання ВВР центральної нервової системи, підгрупа А, висновок: існуюче захворювання та паталогічний стан відповідають розділу І пункту 3 підпункту 3.13 «Переліку медичних показань, які надають право на отримання соціальної пенсії інвалідам віком до 18 років». За інформацією відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУПН в Дніпропетровській області під час проведення перевірки встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не вдалось можливим. Малолітній ОСОБА_1 до теперішнього часу перебуває у комунальному некомерційному підприємстві «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради (а. с. 5 - 6).

Суд погоджується з наданим висновком з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

Під час розгляду справи судом встановлено самоусунення батька ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини не піклується про неї, фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування.

Установлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя. При цьому позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у судовому порядку скасувало лише правовий зв`язок між ним та його дитиною, підтвердило відсутність фактичного духовного зв`язку між батьком та дитиною. (постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (провадження № 61-19984 св 21).

Крім того, згідно частин другої, третьої статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Частинами першою-другою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Виходячи з обов`язку батьків утримувати дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.

Пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Тому з відповідачки відповідно до положень статті 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись статями 150, 164, 166, 182 Сімейного кодексу України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Виконкому Саксаганської районної в місті ради в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - повністю.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати із ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина, починаючи стягнення з 13 червня 2024 року.

Стягнути із ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26 лютого 2025 року.

Суддя Сіденко С. І.