Справа № 541/569/25

Номер провадження3/541/280/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.09.2024 року,

за 184, ч. 2 , ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

29 січня 2025 року близько 14 години 30 хвилин в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 повторно протягом року ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки небайдужі громадяни виявили дитину біля санаторію Гоголя без супроводу дорослих, що могло привести до нещасного випадку. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В період з 03.02.2025 по 06.02.2025 року ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 повторно, протягом року, ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в період з 03.02.2025 по 06.02.2025 без згоди дідуся залишила на нього дітей та місце перебування її було не відоме, залишила без нагляду. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

10.02.2025 року о 08 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно свого дідуся ОСОБА_4 , а саме ображала нецензурною лайкою, чим завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні 17.02.2025 року ОСОБА_1 свою вину не визнала, суду пояснила, що дідуся не ображала і з хати не виганяла, а виганяла зі своєї кімнати, не заперечувала, що залишала на нього своїх дітей, але з його згоди.

В судове засідання 25.02.2025 року ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлялася відповідно до вимог закону.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими правами остання не скористалася.

За змістом ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Необхідно зазначити, що стаття 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім`ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов`язків.

Ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.

У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується протоколом серії ВАД №393481 від 03.02.2025, протоколом серії ВАД №393483 від 06.02.2025, копією письмових пояснень ОСОБА_5 від 29.01.2025, копією рапорта поліцейського СРПП Миргородського РВП Лимоні Ю.О., копією письмових пояснень ОСОБА_4 від 05.02.2025, копією постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Стаття ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом серії ВАД № 591755 від 10.02.2025 року, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.02.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 10.02.2025, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.02.2025.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 , ст. 184 ч. 2 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Таким чином вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 184 ч. 2 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене необхідно об`єднати в одне провадження справу №541/569/25 (провадження 3/541/280/2025), №541/641/25 (провадження 3/541/303/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, справа №541/660/24 ( провадження 3/541/305/2025), про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з присвоєнням номеру справи №541/569/25 , провадження №3/541/280/2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України  «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173-2, 122-4, 124, 221, 268, 283, 291, 294 КУпАП,-

у х в а л и в:

Об`єднати адміністративні справи що надійшли до суду відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП справа №541/569/25 (провадження 3/541/280/2025), №541/641/25 (провадження 3/541/303/2025), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, справа №541/660/24 (провадження 3/541/305/2025) в одне провадження.

Об`єднаним справам присвоїти єдиний №541/569/25 (провадження 3/541/280/2025).

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Притягнути   ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 184 КУпАП  із застосуванням відносно неї адміністративного стягнення:

- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок;

- за ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень 00 копійок

На підставі ст. 36 КпАП України, визначити остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок на користь держави, н/р (IBAN) UA 0589 9998 0314 0805 4200 0016 305, назва отримувача коштів - ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду                                        Л. Г. Шатілова