Справа №601/319/25

Провадження № 2-а/601/51/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Клим Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування вимог вказує, що 24 січня 2025 року відносно нього була винесена постанова №117 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17 000 грн. З даною постановою не згідний, вважає її незаконною та необґрунтованою. Про наявність рекомендованого листа та повістки ОСОБА_1 не було відомо, оскільки працівники пошти його не повідомляли про наявність листа від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що про наявність повістки №671004 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу не було відомо, будь-якої повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримав. Про наявність повістки він дізнався лише 21.01.2025, коли самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення причини перебування в розшуку та зняття з розшуку. Всі необхідні дані військового обліку ним уточнено вчасно. Крім того, він має право на відстрочку, передбачене ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідно наміру ухилятись від відповідача він не мав. Просить постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30.01.2025 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

12.02.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ПКМ України №560 від 18.05.2024 (зі змінами) засобами поштового зв`язку про прибуття «УКРПОШТА» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №671004 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.10.2024. Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджувальних документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначений у повістці не надавав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 №921 (зі змінами) та від 30.12.2022 року №1487. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Про поважні причини неявки по повістці громадянин ОСОБА_1 не повідомив порушивши норми чинного законодавства частиною 2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно від 06.05.2024 №272/2024, 23.07.2024 №470/2024, 28.10.2024 №741/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» військовозобов`язаний не скористався своїм правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з 06.05.2024 по 28.11.2024 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На період формулювання повістки позивач не маючи права на відстрочку, не прибув і не надав пакету документів, щоб підтвердити таке право. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги ст.22 ч.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Просили відмовити у задоволенні заявлених вимог.

18 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Іванько О.С. подала до суду відповідь на відзив. Згідно з яким просила скасувати постанову про притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 ..

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив у собі повістку №671004 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно повістки №671004 ОСОБА_1 необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.2024 о 11 год. 00 хв. для уточнення даних.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №74 від 21 січня 2025 року, вбачається, що 21.01.2025 близько 10 год. 00 хв.  ОСОБА_1  прибув до  ІНФОРМАЦІЯ_2  у зв`язку із тим, що перебуває у розшуку у базі розшуку поліції за скоєне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, а саме неявка за викликом до  ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що ОСОБА_1  14.10.2024 у відповідності до вимог ПКМ України №560 від 18.05.2024 (зі змінами) за допомогою поштового зв`язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №671004 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.10.2024. Поштове відправлення повернулось до  ІНФОРМАЦІЯ_2  з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. На визначену дату і час ОСОБА_1  не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно постанови №117 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 24.01.2025 накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000 грн.

Згідно довідки Резерв+ сформованої 29.12.2024, ОСОБА_1 має відстрочку до 07.02.2025 та підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дані уточнено 21.11.2024.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Згідно ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст. 159 КАС України).

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами, якої приходить до переконання про винуватість особи.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Однак, жодного доказу на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, що викладених в оскаржуваній постанові представником відповідача до суду не надано. Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення має бути складений не пізніше ніж через 24 години з моменту виявлення порушення.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №74 від 21 січня 2025 року ОСОБА_1 згідно повістки мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.10.2024 та на визначену дату не прибув, що підтверджує факт виявлення порушення. Строк у 24 години минув задовго до оформлення протоколу, який був складеним лише 21 січня 2025 року. Отже, складання протоколу є незаконним і суперечить вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП.

Крім того, суд вважає, що позивач 25.10.2024 не з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_3 з поважної причини, оскільки не отримав повістки.

Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 користується правом на відстрочку до 07.02.2025 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується довідкою Резерв+.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт свідомого, умисного ухилення від виконання обов`язків військового обліку позивачем. Відповідачем не враховано право на відстрочку, передбачене ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а складання протоколу поза межами строків, встановлених ст. 256 КУпАП, порушує принцип законності.

За даних обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Постанову Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №117 від 24 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач:  ОСОБА_1 , РНОКПП:  НОМЕР_1 , місце проживання:  АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Т. П. Клим