Справа № 304/2256/23 Провадження № 2/304/50/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,

представника позивача - адвоката Коць Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу № 304/2256/23 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Коць Єлизавети Павлівни до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

адвокат Коць Є.П. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також покласти на відповідача судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_4 , яка на даний час проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Вказаний шлюб було розірвано 10 вересня 2009 року. У подальшому 19 листопада 2011 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , під час якого у них народилася одна дитина. Зазначає, що з моменту розірвання шлюбу, тобто з 2009 року, відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо своєї доньки. Так, він ніяким чином не піклується про неї, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами та станом здоров`я, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування. Він взагалі не спілкується з дитиною, не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Таким чином, відповідач покладених на нього законом батьківських обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, трудової або будь-якої іншої участі у вихованні доньки, а всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно. Звертає увагу на те, що позивач з донькою зареєстровані у АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 11-А класі загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів «Лідер». У характеристиці на дитину, виданій вказаним навчальним закладом, немає жодної згадки про участь відповідача у вихованні та навчанні доньки з моменту початку навчання і по даний час, проте вказано, що позивач приділяє належну увагу навчанню та вихованню доньки: відвідує зустрічі з батьками в школі, цікавиться навчальними досягненнями ОСОБА_4 . Вказані обставини також підтверджуються письмовими свідченнями матері позивача ОСОБА_6 та її рідної сестри ОСОБА_7 . Крім цього, станом на 01 жовтня 2023 року розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання доньки становить 136 884,00 грн. 29 вересня 2023 року працівниками відділу «Служба у справах дітей» Личаківського району Львівської міської ради було здійснено обстеження умов проживання позивача та її доньки за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено належні умови для проживання, виховання та розвитку, про що складено відповідний акт. Так, належно відведена окрема кімната з облаштованим спальним місцем, столом для занять; одяг та взуття по сезону; шкільним приладдям і харчуванням забезпечена. Також встановлено, що за даною адресою також проживає чоловік позивача ОСОБА_5 та донька ОСОБА_8 . Оскільки зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, тому просить позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2023 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Чепурнова В.О.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 07 листопада 2023 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Коць Єлизавети Павлівни до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву. Також залучено орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, а також на підставі ч. 5 ст. 19 СК України зобов`язано орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради надати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак її адвокат Коць Є.П. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.

У судове засідання представник органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради як третьої особи не з`явилася, в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про здійснення розгляду справи без її участі, підтримує поданий до суду висновок та просить винести законне та обґрунтоване рішення із забезпеченням найкращих інтересів дитини.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_4 (а. с. 8, 9, 10).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2011 року, яке набрало законної сили 13 квітня 2011 року, позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 700 грн щомісячно, починаючи з 22 лютого 2011 року і до досягання донькою повноліття (а. с. 17-18).

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Також встановлено, що 19 листопада 2011 року позивач ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька ОСОБА_11 (а. с. 10, 19).

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_3 зареєстровані у АДРЕСА_1 (а. с. 21, 22).

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 11-А класі Загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів «Лідер» з різними формами навчання. Мама ОСОБА_12 та вітчим ОСОБА_13 приділяють належну увагу навчанню та вихованню доньки: відвідують зустрічі з батьками у школі, цікавляться навчальними досягненнями ОСОБА_4 . Протягом навчання у школі дитина забезпечена усіма необхідним навчальними матеріалами, а також одягом, що стверджується довідкою вказаного закладу від 14 вересня 2023 року № 372 та характеристикою дитини від 15 вересня 2023 року (а. с. 11, 12).

З Акту обстеження умов проживання, складеного 29 вересня 2023 року працівниками відділу «Служба у справах дітей» Личаківського району, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Житло розміщене на другому поверсі п`ятиповерхового будинку, складається з двох кімнат. Умови проживання належні: квартира після ремонту, є індивідуальне опалення, побутова техніка; житло належно омебльоване; кімнати світлі; прибрані. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови: відведена окрема кімната з облаштованим спальним місцем, столом для занять; одяг і взуття по сезону; шкільним приладдям і харчуванням забезпечена. Стосунки дружні: сім`я разом проводить дозвілля, цього року відпочивали в Закарпатській області, разом сходили на ОСОБА_14 ; дівчатка відвідують мистецькі та спортивні гуртки (а. с. 19).

Одночасно з довідки начальника Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В.Вогар про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 03 жовтня 2023 року № 10668 та розрахунку заборгованості по аліментах вбачається, що заборгованість боржника ОСОБА_2 по сплаті аліментів перед стягувачем ОСОБА_15 згідно виконавчого листа № 2п-867/11, виданого 29 березня 2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, станом на 01 жовтня 2023 року становить 136 884,00 грн (а. с. 13, 14-16).

Крім цього суд встановив, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , що підтверджується висновком органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації від 02 січня 2025 року №260001-вих-109 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в резолютивній частині якого уповноважений орган вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 137-141, 142-146).

Із висновку органу опіки та піклування також вбачається, що 21 листопада 2024 року на засідання комісії прибула матір дитини ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини ОСОБА_2 на засідання комісії не прибув, хоча про дату, час та місце засідання був належно повідомлений. На засіданні комісії ОСОБА_1 підтвердила свій намір позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала пояснення наведені в позовній заяві, додатково пояснила, що батько не спілкується з дитиною з двох річного віку, ніколи не бачив її, він був раніше судимий і наскільки їй відомо він виїхав за кордон ще коли доньці було 5-6 років. Він має велику заборгованість по виплаті аліментів. З малого віку доньку виховує і матеріально забезпечує її теперішній чоловік. Донька є студенткою першого курсу НУ «Львівська політехніка». З матір`ю чоловіка вона не спілкується. Під час проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини при Личаківській РА ЛМР ОСОБА_1 надала згоду для заслуховування на засіданні комісії думки неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина повідомила, що є студенткою першого курсу НУ «Львівська політехніка», проживає разом з мамою, батьком ОСОБА_16 та сестрою ОСОБА_11 . Рідного тата не пам`ятає, інформацію про нього вона дізнавалась від мами та маминих родичів. З родичами тата не спілкується, дідо напевно не знає про її існування, баба буває раз в рік вітає її з днем народження, однак це було давно. Надала контактний номер телефону баби ОСОБА_17 (матері ОСОБА_2 ). 21 листопада 2024 року розгляд ухвали Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2024 року у справі № 304/2256/23 було відкладено на наступне чергове засідання комісії, для повторного належного повідомлення ОСОБА_2 про необхідність прибути на засідання комісії з питань захисту прав дитини. 05 грудня 2024 року батько дитини на засідання комісії повторно не прибув. Під час телефонної бесіди працівника відділу з бабою ОСОБА_3 (матір`ю ОСОБА_2 ) остання повідомила, що вона з ним не спілкується, він перебуває тривалий час за кордоном, у нього є велика заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки.

Так, відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі «Neulinger and Shuruk v. Switzerland», заява № 41615/07, п. 135; рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року у справі «M.S. v. Ukraine», заява № 2091/13, п. 77). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Mamchur v. Ukraine», заява № 10383/09, п. 100).

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 155 цього Кодексу батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема, від 07 лютого 2024 року в справі № 455/307/22, провадження №61-16965св23; від 20 березня 2024 року в справі № 204/2097/22, провадження №61-951св24; від 24 жовтня 2024 року у справі № 199/3287/23, провадження №61-8177св24.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Як роз`яснено в п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Таким чином, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому суд вважає, що його слід позбавити батьківських прав відносно останньої.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. 8, ч. 1 ст. 10, 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150, 155, 164 ч. 1 п. 2, 166 СК України, ст. 4, 12, 141, 258-259, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 - адвоката Коць Єлизавети Павлівни до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: адвокат Коць Єлизавета Павлівна, РНОКПП: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: 79014, Львівська область, м. Львів, вул. Мучна, 6/9.

Відповідач: ОСОБА_2 ; останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04056109; місцезнаходження: 79017, Львівська область, м. Львів, вул. К.Левицького, 67.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2025 року.

Головуючий: Ганько І. І.