Справа № 163/2677/24

Провадження № 2/163/71/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Представник АТ "Перший український міжнародний банк" (далі – АТ «ПУМБ») просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 67741,64 гривень заборгованості за кредитними договорами № 1001531725001 від 23.01.2020 та № 1001659605001 від 14.08.2020.

Вимоги обґрунтовано тим, що за вищевказаними кредитними договорами АТ «ПУМБ» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 40000,00 грн та 20000,00 грн, відповідно. Відповідач свої кредитні зобов`язання довготривалий час належним чином не виконував, через що станом на 09 вересня 2024 року у нього перед АТ «ПУМБ» виникла заборгованість в загальній сумі 67741,64 грн, з яких: за договором № 1001531725001 – в сумі 42439,24 грн, яка складається із 16897,36 грн кредиту, 4,43 грн процентів, 12843,44 грн комісії; за договором № 1001659605001 – в сумі 25302,40 грн, яка складається із 12455,67 грн кредиту, 3,29 грн процентів, 12843,44 грн комісії. Нарахування комісії здійснювалося на підставі умов договорів, якими погоджено зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Надіслані АТ «ПУМБ» письмові вимоги відповідач проігнорував, у наданий строк заборгованість не погасив.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 02 грудня 2024 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали відповідач отримав 22 січня 2025 року.

У строк, визначений судом в ухвалі від 02 грудня 2024 року з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

23 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування в АТ «ПУМБ», про що свідчить підписаний ним паспорт споживчого кредиту.

Цього ж дня АТ «ПУМБ» та відповідач ОСОБА_1 підписали заяву № 1001531725001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

У цій заяві вказано, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБО), яка розміщена на сайті Банку, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених у цій заяві умовах.

За умовами цього договору відповідачу надано кредит на споживчі цілі в сумі 40000,00 грн строком на 24 місяці під річну процентну ставку 0,01% та сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості за ставкою 3,99%.

Надання ПАТ «ПУМБ» відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 40000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією від 23 січня 2020 року № TR.40497567.36068.8810.

Крім цього, з умовами кредитування в АТ «ПУМБ» відповідач знайомилась 14 серпня 2020 року, підписавши відповідний паспорт споживчого кредиту.

Цього ж 14 серпня 2020 року відповідач та АТ «ПУМБ» підписали заяву № 1001659605001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

У цій заяві відповідач аналогічно підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБО), яка розміщена на сайті Банку, в повному обсязі.

За умовами цього договору відповідачу надано кредит на споживчі цілі в сумі 20000,00 грн строком на 24 місяці під річну процентну ставку 0,01% та сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості за ставкою 2,99%.

Надання ПАТ «ПУМБ» відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 20000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією від 14 серпня 2020 року № TR.43678921.63517.8810.

09 вересня 2024 року АТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_1 надіслало письмову вимогу про необхідність погашення упродовж тридцяти днів з дня отримання цієї вимоги кредитної заборгованості в загальній сумі 67741,64 грн, з яких:

за договором № 1001531725001 – в сумі 42439,24 грн;

за договором № 1001659605001 – в сумі 25302,40 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитні договори між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 у цій справі складають підписані обома сторонами заяви № 1001531725001 від 23.01.2020 та № 1001659605001 від 14.08.2020 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Після підписання цих заяв у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у АТ «ПУМБ» виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку та повернути кредитні кошти.

Надання АТ «ПУМБ» кредитних коштів відповідачу за обома договорами знайшло своє належне підтвердження дослідженими по справі платіжними інструкціями.

Із наданих АТ «ПУМБ» розрахунків заборгованості вбачається таке:

- за договором № 1001531725001 відповідач погасив кредит на суму 23102,64 грн та має заборгованість по тілу кредиту – 16897,36 грн, по відсотках – 4,43 грн, по комісії - 25537,45 грн;

- за договором № 1001659605001 відповідач погасив кредит в сумі 7544,33 грн та має заборгованість по тілу кредиту – 12455,67 грн, по відсотках – 3,29 грн, по комісії – 12843,44 грн.

Часткове погашення тіла кредиту підтверджується доданими до позову банківськими виписками по карткових рахунках відповідача.

Нарахування відсотків узгоджується з визначеними в договорах відсотковими ставками за користування кредитними коштами.

Тому, в частині заборгованості по тілу кредиту та відсотках за обома договорами заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і підставними, тому підлягають задоволенню.

Стосовно нарахованої і заявленої до стягнення банком комісії суд дійшов наступного висновку.

Пунктами 4 умов заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також паспортами споживчого кредиту, які підписані сторонами, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% та 3,99%.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і надалі - в редакції на дату укладення між сторонами кредитних договорів) передбачає, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, ураховуючи такі законодавчі приписи, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

В пунктах 4 згаданих заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаних ОСОБА_1 , встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% та 3,99%, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредитів, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, оскільки було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, тому суд дійшов висновку, що положення пунктів 4 кредитних договорів, укладених 23 січня 2020 року та 14 серпня 2020 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 , щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

У зв`язку із цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії за кредитними договорами задоволенню не підлягають.

У частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено наявність у відповідача перед позивачем кредитної заборгованості за тілом кредиту та відсотками в загальній сумі 29360,75 грн (16897,36 + 4,43 + 12455,67 + 3,29) та безпідставність заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по комісії.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Ураховуючи часткове задоволення позову та положення ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 43,34 %.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший український міжнародний банк" 29360 (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень 75 копійок заборгованості за кредитними договорами, а саме:

за кредитним договором № 1001531725001 від 23.01.2020 – в розмірі 16901 (шістнадцять тисяч дев`ятсот однієї) гривні 79 копійок, яку становлять 16897,36 гривень кредитних коштів та 4,43 гривень процентів;

за кредитним договором № 1001659605001 від 14.08.2020 – в розмірі 12458 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 96 копійок, яку становлять 12455,67 гривень кредитних коштів та 3,29 гривень процентів.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший український міжнародний банк" 1049 (одну тисячу сорок дев`ять) гривень 87 копійок судового збору.        

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - АТ "Перший український міжнародний банк"; місце знаходження - вулиця Андріївська, 4, місто Київ; код ЄДРПОУ – 14282829;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 .

Головуючий : суддя О.С.Павлусь