Справа № 303/9934/24

                                                                                                                2/303/2127/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2025   року                                                                       м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді                                               Гутій О.В.

                           за участю секретаря судових засідань                 Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -        

В С Т А Н О В И В:

 ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 3092390224 від 18.02.2024 року в сумі 57 575,00 гривень, а також понесених витрат у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не сплатила заборгованість, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23.12.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

           Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.               

  Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору. За вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства.

Судом належними доказами встановлено, що 18.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Іннова Фінанс” та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3092390224. Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений (а.с.32-39).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інстркції від 18.02.2024 року, строком на 30 днів. Процентна ставка нарахована згідно п.1.1.3., п.1.1.4., 1.1.5. цього Договору, його додатків. Строк позики -30 днів, дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ " Іннова Фінанс " - 1,99% на день (726,35 % річних); -процентна ставка позаакційна (базова) - в день 2,5 % на день (912,5% річних) фіксована; дата надання позики - 18.02.2024; дата повернення позики – 19.03.2024 (а.с.32-39).

ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 57 575,00 гривень, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 50 575,00 гривень.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе згідно кредитного договору зобов`язання з погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно ч. 1-3ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зіст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625ЦПК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання відповідачем умов договору кредиту, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості, слід задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача 57 575,00 гривень заборгованості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),  адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 3092390424 від 18.02.2024 року в розмірі 57 575,00 гривень (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять ) гривень, а також понесені витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс», 01014, м.Київ, вул. Болсуновська,8, поверх 9, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач:  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер  НОМЕР_1 ,  адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 25 лютого 2025 року.

Головуюча                                 О.В .Гутій