ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р.                                                                 справа № 300/9481/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Комарницький Едуард Григорович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник Комарницький Едуард Григорович (далі - представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру доплати за понаднормовий стаж з 15.02.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до частини 2 ст. 56 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ без застосування двоскладової формули, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 середнього заробітку за 2009-2011 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 15.02.2023 із застосуванням середнього заробітку за 2014-2016 роки, як це передбачено пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2016 у справі №344/8729/16-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було проведено перерахунок пенсії позивача з 03.06.2016 зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, а саме було визначено розмір пенсії з розрахунком доплати за понаднормовий стаж. Однак, як було з`ясовано, в лютому 2023 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії з врахуванням рекомендацій, викладених Пенсійним фондом України в листі від 03.02.2023 №2800-030102-9/5791, внаслідок чого розмір пенсії позивача зменшився. На адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило, що судові рішення щодо ОСОБА_1 не містять зобов`язань щодо проведення подальших перерахунків доплати за понаднормовий стаж. Зокрема, відсутнє зобов`язання щодо перерахунку пенсії при збільшенні страхового стажу. На думку представника позивача, такі дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області є протиправними, оскільки висновки суду у справі щодо перерахунку пенсії є обов`язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення інших правовідносин. Вважає, що відповідач не мав права повторно зменшувати відсотковий розмір пенсії, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які були визнані судом протиправними. При цьому стверджує, що зміни п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягають застосуванню, адже такі стосуються тих пенсій, які були призначені вперше, тобто після внесення змін.

Крім того, представник позивача зауважує, що починаючи з 01.10.2017, перерахунок пенсії слід здійснювати із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Отже, у відповідача відсутні підстави здійснювати перерахунок пенсії із застосуванням середнього заробітку за 2009-2011.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

10.01.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що враховуючи постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2016 з урахуванням ухвали від 20.04.2017 про виправлення описки у справі №344/8729/16-а та висновків Івано-Франківського окружного адміністративного суду, викладених у мотивувальній частині рішення від 23.09.2020 у справі №300/2025/20, відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії. Звернено увагу, що рішення суду не містять зобов`язань щодо проведення подальших перерахунків доплати за понаднормовий стаж. Наголосив, що ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає призначення/перерахунок пенсії за двоскладовою системою нарахування пенсій. В даному випадку визначається розмір пенсії, яка складається із двох частин: перша частина, яка припадає на період стажу до набрання чинності Законом та частини пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання чинності Законом. Також зауважує, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, позивачу призначена пенсія в 2012 році, тому застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2009-2011 роки.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, а також є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.07.2012 (а.с. 6).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2016 у справі №344/8729/16-а, яка набрала законної сили, зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, починаючи з 03 червня 2016 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку (а.с.12-14).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.04.2017 у справі №344/8729/16-а виправлено описку в резолютивній частині постанови замість цифри «15» вказано цифру «20» (а.с. 15).

Відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2020, при цьому встановлено доплату за понаднормовий стаж у розмірі 2911,55 грн (24% від заробітку 12131,47 грн), що підтверджується листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 23.09.2024.

Як вбачається з розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.02.2023, позивачу з 01.02.2023 здійснено перерахунок пенсії, при цьому доплату позивачу за понаднормовий стаж встановлено за 9 років, розмір якої становить 188,37 грн, середній показник застосований за 2014-2016 роки (а.с.54, 60).

У подальшому відповідачем здійснено перерахунок пенсії, при цьому середній заробіток до обрахунку застосований за 2009-2011 роки (а.с.72).

На адвокатський запит представника позивача від 29.08.2024 із заявою позивача про перерахунок пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 23.09.2024 повідомило, що в лютому 2023 року ОСОБА_1 перераховано пенсію, враховуючи рекомендації Пенсійного фонду України (лист від 03.02.2023 №2800-030102-9/5791) щодо порядку виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 14.12.2016, з урахуванням ухвали від 20.04.2017 про виправлення описки у справі №344/8729/16-а та висновків Івано-Франківського окружного адміністративного суду, викладених у мотивувальній частині рішення від 23.09.2020 у справі №300/2025/20. Вказано, що судові рішення щодо ОСОБА_1 не містять зобов`язань щодо проведення подальших перерахунків доплати за понаднормовий стаж. Про проведений перерахунок пенсії з жовтня 2017 року позивача було повідомлено, а також про те, що на виконання рішення суду відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років складає 21 %, так як станом на 03.06.2016 страховий стаж ОСОБА_1 складав 41 рік 5 місяців, а рішенням суду не було зобов`язано перераховувати пенсію при збільшенні страхового стажу (а.с. 16-18).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі також - Закон №796-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 56 Закону №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Пункт 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції на час призначення позивачу пенсії) передбачав, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року (далі -Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, зокрема до п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від  09 липня 2003 року № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, з 11.10.2017 змінилось правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, та передбачена Законом № 796-ХІІ можливість збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлена п. 2 ст. 56 цього Закону, поставлена в залежність з призначенням пенсії на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.

Ключовим правовим питанням, яке підлягає вирішенню в цій справі, є правомірність застосування органами пенсійного фонду до осіб, яким пенсія призначена до 11.10.2017, положень п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 2148-VIII.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема, відносин між державою і громадянами, безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

У Рішенні від 26.01.2011 № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що положення ч. 1 ст. 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Верховним Судом у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 сформовано висновки щодо розповсюдження п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за додатковий стаж роботи є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV, пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж.

Судом касаційної інстанції зазначено, що така позиція не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, та вказано, що держава, як компенсацію за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, гарантувала учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення.

За особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, п. 2 ст. 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

Отже, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма зберігає юридичну силу як для пенсіонера, так і для органу, який призначає пенсію і повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи).

Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за додатковий стаж роботи залежно від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчить про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.11.2024 у справі № 520/2574/24.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зауважує, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14..12.2016 у справі №344/8729/16-а, яка набрала законної сили, зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, починаючи з 03 червня 2016 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку (а.с.12-14,15).

У вказаному рішенні встановлено право позивача на перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції до 11.10.2017.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14..12.2016 у справі №344/8729/16-а, яка набрала законної сили, є остаточною, обов`язковою для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат позивачу.

Враховуючи викладене, оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII (до 11.10.2017), а саме 19.07.2012, то він має право на перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж.

Щодо позовних вимог здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням середнього заробітку за 2014-2016 роки, суд зазначає про таке.

З розрахунку від 28.02.2023 судом встановлено, що позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі листа від 15.02.2023 №0900-0305-5/6520, при цьому застосовано середній заробіток за 2009-2011 роки (а.с.72).

Як суд зазначав  вище,  11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктом 4-3.

Пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Аналіз вищезазначених норм Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що, у разі перерахунку призначених пенсій, така перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Крім того, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Також суд зауважує, що у матеріалах справі відсутні відомості про перехід позивача з одного виду пенсії на інший.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області протиправно застосовано під час наступного перерахунку пенсії (з 15.02.2023) середній заробіток за 2009-2011 роки, а, отже, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 15.02.2023 із застосуванням середнього заробітку за 2014-2016 роки, як це передбачено пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивачка має право на пільги відповідно до п.10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.

З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру доплати за понаднормовий стаж з 15.02.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ без застосування двоскладової формули, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 №1058-IV.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 середнього заробітку за 2009-2011 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), починаючи з 15.02.2023 із застосуванням середнього заробітку за 2014-2016 роки, як  передбачено пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 

        Суддя                                                                                                Гомельчук С.В.