УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/15098/24

Провадження №2о/712/69/25

25.02.2025 м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_1 із заявою у порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є її сином.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 . Однак, у свідоцтві про народження, ім`я сина зазначено – ОСОБА_3 . В той час як у свідоцтві про смерть ім`я сина зазначено правильно – ОСОБА_4 . Підтвердження родинного зв`язку необхідне заявниці для отримання пільг та виплат як матері загиблого військовослужбовця.

Ухвалою суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі за даною заявою, призначено судове засідання з розгляду справи на 09 год 30 хв 03.02.2025.

Також ухвалою суду від 24.12.2024, враховуючи підстави для звернення з вказаною заявою, з метою повного, всебічного з`ясування обставин справи, а також для забезпечення своєчасного розгляду справи було витребувано докази від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Першої черкаської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

На виконання ухвали суду 17.01.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано копії актових записів про народження, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої доньки – ОСОБА_5 , від 21.12.2009 року народження, матір`ю якої є ОСОБА_6 , неповнолітнього сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_8 та неповнолітньої доньки – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні 03.02.2025, в яке прибула заявниця та представник заінтересованої особи, судом з огляду на отриману інформацію про те, що у даній справі не залучено в якості заінтересованих осіб неповнолітніх дітей померлого ОСОБА_2 , було відкладено судове засідання з розгляду даної справи з метою повідомлення законних представників дітей про розгляд даної справи судом.

Усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 03.02.2025 відкладено судове засідання до 14 год 00 хв 25.02.2025. Також судовими повістками було викликано у судове засідання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як законних представників неповнолітніх дітей, батьком яких є ОСОБА_2 .

04 лютого 2025 року ОСОБА_1 надала до суду заяву про відвід судді, в якій вказує, що головуючий суддя Ватажок-Сташинська А.В. не ознайомилась із змістом заяви і під час слухання справи 03.02.2025 у заявниці виник сумнів у тому, що суддя надасть ОСОБА_1 рішення по суті її справи. Також у заяві про відвід судді зазначено, що рішення заявниці потрібне для вирішення питань, пов`язаних з виплатами пенсії по втраті годувальника, разових виплат, пов`язаних зі смертю сина заявниці, військового лікаря ОСОБА_2 .

Ухвалою від 05.02.2025 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ватажок-Сташинської А.В. у цивільній справі № 712/15098/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про встановлення факту родинних відносин – необґрунтованою, матеріали справи № 712/15098/24 та заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ватажок-Сташинської А.В. у цивільній справі № 712/15098/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про встановлення факту родинних відносин передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду цієї заяви.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Стеценко О.С. від 07.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ватажок-Сташинської А.В.

У судове засідання, призначене на 14 год 00 хв 25.02.2025 прибула заявниця та представник заінтересованої особи – Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.

ОСОБА_8 та ОСОБА_11 як законні представники неповнолітніх дітей, батьком яких є ОСОБА_2 у судове засідання не прибули. У матеріалах справи станом на 25.02.2025 відсутні відомості щодо повідомлення вказаних осіб про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

З огляду на наведене, головуючим суддею у судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо відкладення судового розгляду справи.

У відповідь на що ОСОБА_1 оголосила, що розцінює такі дії судді Ватажок-Сташинської А.В. як вимагання хабаря.

Пунктом п`ятим частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною першою статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно з положеннями Кодексу суддівської етики суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді також задекларовано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності («Фей проти Австрії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість – іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя – ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, на підставі викладеного вище, з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, суддя на підставі пункту п`ятого частини першої статті 36 ЦПК України вважає за необхідне заявити самовідвід, який підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 41 ЦПК України,  у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.36,39,40,259,260,261,353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Ватажок-Сташинської Аліни Віталіївни у цивільній справі №712/15098/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про встановлення факту родинних відносин.

Цивільну справу №712/15098/24 передати до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси для визначення головуючого судді у справі у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                              А.В. Ватажок-Сташинська