Справа № 489/5002/24

Провадження № 2-а/489/66/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді Костюченка Г.С.,

із секретарем судового засідання Козловською А.В.,

за участі: представника позивача - адвоката Долгова А.Г.,

представника відповідача Григоращенка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, 

встановив:

10 липня 2024 представник позивача – адвокат Долгов А.Г. звернувся до Ленінського районного суду з позовом до відповідача, в якому просить Постанову № 582 за справою про адміністративне правопорушення від 07.06.2024 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. скасувати та справу – закрити.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 будучі військовозобов`язаним та перебуває на обліку як призовник і підлягає переданню на облік військовозобов`язаних в звязку з досягненням 25—ти річного віку.

Під час направлення на проходження військово –лікарської комісії ОСОБА_1 відмовився відпроходження військово –лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, чим порушив п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, з чим позивач не погоджується.

Також, представник позивача зазначає у позові, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , був присутнім в приміщенні зазначеної установи 07.06.2024, будучи примусово доставленим, однак стверджує, що протокол та постанова № 582 від 07.06.2024 року не складалася в його присутності та її копію 07.06.2024 не отримував, відомості зазначені в протоколі та постанові про відмову від підпису не відповідають дійсності, акт про відмову від підпису від 07.06.2024 складений заднім числом.

Копію постанови отримав в ДВС лише 05.07.2024, а тому заявив клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду, передбачений ст. 286 КАС України. Просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, оскільки причини пропуску є поважними, а саме те, що позивач не отримував оскаржувану постанову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.07.2024 відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.09.2024 розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від відповідача надійшов 12.08.2024 відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити повністю, постанову № 582 від 07.06.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.

Також надав суду письмові докази про складання протоколу та постанови № 582 від 07.06.2024 року відносно ОСОБА_1 за його фізичної присутності, Акт про відмову від підпису від 07.06.2024 та заяву написану власноруч позивачем 07.06.2024 про відмову від проходження ВЛК.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Повідомив, що зі слів ОСОБА_1 останній був присутнім 07.06.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак жодних заяв не писав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначав, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно витягу з облікової картки військовозобов`язаного, виготовленої за допомогою Єдиної електронної бази обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач є військовозобов`язаним.

У відповідності до протоколу № 582 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07.06.2024 встановлено, що позивач, 07.06.2024 під час проведення перевірки щодо наявності військово-облікового документу та правильності військового обліку було встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку як призовник і підлягає переданню на облік військовозобов`язаних  в зв`язку з досягненням 25- ти річного віку.

ОСОБА_1 порушив Постанову КМУ від 16.052024 № 560 підчас здійснення мобілізаційних заходів військовозобов`язані повинні проходити військово- лікарські комісії з метою встановлення ступеня придатності щодо військової служби. Вимогами абз. 3 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово - лікарські комісії чи відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме 07.06.2024 ОСОБА_1 , відмовився від проходження військово – лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Правопорушення виявлено 07.06.2024 підчас дії особливого періоду.

У протоколі про адміністративне правопорушення внесено відомості про відмову позивача від отримання копії протоколу та відмову від його підпису.

07.06.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено Постанову № 582, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Позивач зі вказаною постановою не згоден, вважає її протиправною та просить скасувати.

Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постановою КМУ від 16.052024 № 560 передбачено, що під час здійснення мобілізаційних заходів військовозобов`язані повинні проходити військово- лікарські комісії з метою встановлення ступеня придатності лдо військової служби. Вимогами абз. 3 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово - лікарські комісії чи відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Разом з тим, діючим законодавством визначено процедуру направлення військовозобов`язаного на проходження ВЛК, яка повинна бути дотримана уповноваженими органами та посадовими особами.

Згідно п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до положень п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Як підтверджено матеріалами справи, повістки на медичний огляд (проходження ВЛК) на ім`я позивача вручено не було, направлення на проходження ВЛК у встановленому діючим законодавством порядком не видавалось.

Вказана обставина представником відповідача будь-яким чином не спростована.

У протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначають про те, що ОСОБА_1 був направлений на проходження ВЛК – що не відповідає дійсності.

Крім того, судом встановлено та не оспорювалось представником відповідача, що на час винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 вже пройшов ВЛК у лікарні МВС при зарахуванні на службу. Та ІНФОРМАЦІЯ_3 був направлений до військової частини, прибувши 16.06.2024 до військової частини НОМЕР_1 і 17.06.2024 вже був зарахований до списків особового складу частини. Тобто почав проходити службу до набрання законної сили оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про задоволення позову, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, №4909, параграф 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Враховуючи викладене, інше аргументи позивача, визначені ним як підстави позовних вимог, не мають вирішального значення для розгляду справи по суті та не спростовують висновків суду про задоволення позову.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 582 від 07.06.2024 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на користьОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 25.02.2025.

Суддя Г.С.Костюченко