Справа № 629/709/25

Номер провадження 2-о/629/61/25

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2025 року м.Лозова

       Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання- Дохненко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Лозівська міська рада Харківської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що вона та ОСОБА_3 постійно сумісно проживали однією сім`єю в належній їй квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 мав вади здоров?я, в силу цього та в силу свого віку потребував сторонньої допомоги, він був одинокою людиною, дітей не мав, з дружиною з 2015 року не проживав, між ними шлюбні відносини були припинені вони мешкали окремо, за різними адресами, спільне господарство не вели, їх нічого не об`єднувало, крім факту зареєстрованого шлюбу. З 2017 року і по день смерті ОСОБА_3 вони мешкали однією сім?єю, у них був спільний побут, спільний бюджет, який складався з пенсій, вони вели спільне господарство, мали спільне харчування, купляли майно для спільного користування, мали взаємні права і обов?язки щодо утримання квартир, проводили поточні косметичні ремонти в квартирах, сплачували разом комунальні послуги, піклувалися один про одного і надавали взаємну фізичну, моральну, матеріальну та психологічну допомогу. Належну ОСОБА_3 квартиру вони здали в оренду, щоб мати додаткові кошти. Додала, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , однак вони не підтримували відносин. Після смерті ОСОБА_3 саме вона здійснила його поховання, так як інших родичів у нього не має. Додала, що при зверненні до нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не надані документи, які підтверджують факт родинного зв?язку або факт постійного сумісного проживання зі спадкодавцем. Враховуючи викладене, просила встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 .

       Заявниця в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, заявлену вимогу про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримала, та просила її задовольнити.

       Представник заінтересованої особи Лозівської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила розглянути справу за наявними в матеріалах документами.

       Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що заяву ОСОБА_1 визнає повністю, не заперечує проти її задоволення, пояснила, що з ОСОБА_3 вона не мешкає з 2012 року, на свою долю в квартирі чоловіка ОСОБА_3 не претендує, від шлюбу спільних дітей не мають, заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті чоловіка, не подавала і в майбутньому подавати не буде.

       Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

       Частинами 1, 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

       Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).

       Згідно копій договору купівлі-продажу квартири від 02.09.2016 року, та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-28).

       З копій квитанцій про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що сплату комунальних послуг за вказаною адресою здійснював ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.29-36).

       З копії спадкової справи №139/2024 після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ніколенко Н.С. звернулась ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с.56-69).

       Постановою приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ніколенко Н.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не надані документи, які підтверджують факт родинного зв?язку або факт постійного сумісного проживання зі спадкодавцем (а.с.68).

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,- ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкали разом, починаючи з 2017 року.

       Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       В ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

       Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

       Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

       Згідно з ч. 3ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

       В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 227/3750/19 від 22.09.2021 зазначено, що статтями 1268 та 1269ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

       Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/2102/19-ц від 14.04.2021 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

       Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20 відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

       Заявниця не може іншим шляхом, ніж у судовому порядку, встановити факт, який має юридичне значення для оформлення її спадкових справ та захисту її законних інтересів.

       Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту, який просить встановити заявник.

       Керуючись ст.ст.76,293-294,315-319 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

       Заяву - задовольнити.

       Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.п.н. НОМЕР_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №666 від 07.06.2024), з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на час відкриття спадщини.

       Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Суддя                                                 С. А. Мицик