2-799/11 .

  РІШЕННЯ

Іменем України

  04.10.2011            Франківський  районний  суд м. Львова  в складі:                                          

головуючої –судді                         Гінди О.М.

при секретарі                                  Пивоварчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,  -

 в с т а н о в и в :

           позивач звернулась до суду з позовом у якому просить провести розподіл спільного майна подружжя, набутого нею за час шлюбу з ОСОБА_2, виділивши їй половину вартості автомобіля марки Шевролє –Нива, державний номер НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію, що становить Ѕ вартості даного автомобіля. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 16.11.2002 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Франківського РУЮ у м. Львові, актовий запис № 445. До моменту укладення шлюбу вони з відповідачем проживали однією сім'єю починаючи з 1992 року. За час спільного сімейного проживання з відповідачем ними було придбано автомобіль марки Шевролє-Нива, державний номер НОМЕР_1. За заявою ОСОБА_2, 06.09.2010 року Франківським районним судом м. Львова їх шлюб було розірвано. Угоди про поділ спільного майна при розірванні шлюбу вони не досягали. Спільних дітей з відповідачем не має. За таких обставин просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у позовній заяві, уточнила суму компенсації, яку просить стягнути з відповідача за половину вартості автомобіля, а саме у розмірі 34 136 грн. 50 коп.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що 16.11.2002 року між ОСОБА_2 та позивачем було зареєстровано шлюб, спільних дітей від шлюбу у них не має. Спірний автомобіль Шевролє-Нива, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 придбав у 2006 році під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 за 12000 доларів США, що підтверджується рахунком –фактурою від 30.01.2006 року. Однак, даний автомобіль придбаний виключно лише за його кошти отримані за продаж у розмірі 8000 доларів США автомобіля –буса «ДАФ», який він купляв ще до одруження з позивачем, та за позичені кошти в сумі 4 000 доларів США. Крім цього, на автомобілі «ДАФ», він як приватний підприємець здійснював перевезення. Відповідно до чинного законодавства, майно приватного підприємства чи фізичної особи –підприємця не є об’єктом спільної власності подружжя. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Як встановлено в судовому засіданні сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.11.2002 року по 06.09.2010 року (а.с.6), про що сторони не заперечили у судовому засіданні, а тому подальшому доказуванню не підлягають, відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.05.2006 року, бази даних комп’ютерного обліку Львівського ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, витягу з журналу карток транспортних засобів,  вбачається, що автомобіль Шеврове Нива 21230, ДНЗ НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований у Львівському ВРЕР ДАІ 02.02.2006 року за ОСОБА_2 (а.с. 48, 57, 66).

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний автомобіль набутий сторонами під час шлюбу за спільні кошти, і відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України є спільною сумісною власністю сторін.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, про те, що спірний автомобіль не є об’єктом спільної власності подружжя, так як зареєстрований за ним, як фізичною особою –підприємцем, так як жодних доказів цьому не здобуто.

Реєстрація ОСОБА_2, як фізичної –особи підприємця від 26.09.2002 року не свідчить про те, що спірний автомобіль  використовувався у підприємницьких цілях.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача, що спірний автомобіль придбаний лише за його кошти, а саме від продажі автомобіля «ДАФ», який він придбав ще до одруження з ОСОБА_1 в листопаді 1996 року та позичених грошей в розмірі 4000 доларів США.

Так, свідок ОСОБА_4, у судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_1 з 1998 року, оскільки працювали разом і вона на той час проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 на АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що позивача знає з 1993 року і з цього часу вона приходила в гості, на дні народження  в будинок, АДРЕСА_1, де жили сторони разом.

Про факт проживання сторін разом, з цього ж часу ствердила і свідок  ОСОБА_7 у судовому засіданні.

Крім того, свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що є другом ОСОБА_2 уже 30 років і йому відомо, що сторони разом за спільні кошти купили спірну машину Шевролє –Ниву.

Про придбання автомобіля Шеврове Нива за спільні кошти сторін, як подружжя, показала свідок ОСОБА_9 допитана у судовому засіданні.

Інші допитані у судовому засіданні свідки, жодних показань з приводу придбання автомобіля не дали.

Враховуючи показання вищезазначених свідків та пояснень сторін, суд вважає, що сторони стали проживати однією сім'єю без реєстрації офіційного шлюбу з 1993 року та у них склались стійкі відносини притаманні подружжю, що підтверджується тривалим часом проживання за однією адресою, спільним веденням господарства.

З вищенаведеного, суд вважає, що спірне майно, яке є спільною сумісною власністю сторін слід розділити між ними з врахуванням його вартості та призначення.

Відповідно до висновку № 656 судової авто товарознавчої експертизи від 28.04.2011 року, ринкова вартість спірного автомобіля становить 67931 грн.

Оскільки автомобіль є не подільним, з врахуванням пояснень сторін, а саме, що позивач не має водійських прав і не може керувати автомобілем, а відповідачу даний автомобіль необхідний для праці, суд вважає, що такий слід присудити відповідачу, стягнувши з нього компенсацію за половину вартості автомобіля в розмірі 34 136 грн. 50 коп..

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

  ВИРІШИВ:

  позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 33 965 грн. 50 коп. (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 50 коп.) половину вартості автомобіля Шевролє-Нива, 2005 року виготовлення,  реєстраційний номер НОМЕР_1; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. судового збору, а всього 34 136 грн. 50 коп. (тридцять чотири  тисячі сто тридцять шість грн. 50 коп.).

Автомобіль Шевролє-Нива, 2005 року виготовлення,  реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити відповідачу ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 288 грн. 66 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

                             Суддя:                                                                                  Гінда О.М.