Справа № 2-228/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 рокуНовопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді                          Потапенко Р.Р.

при секретарі                                                  Гродзенко Л.В.

за участю прокурора Новопсковського району Рукаса Д.С.,  відповідача ОСОБА_1,  розглянувши у   відкритому судовому засіданні в смт.Новопсков цивільну справу за позовною заявою прокурора Новопсковського района в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування  матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

       Прокурор Новопсковського району звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2  2698 грн. на відшкодування  матеріальної шкоди, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вироком Новопсковського районного  суду від  02.03.2011 р.  відповідач по справі ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України. В результаті вчиненого злочину неправомірними діями відповідача позивачу ОСОБА_2  завдано  матеріальної шкоди, яка  складається  з понесених ним витрат на  лікування у розмірі 2698 грн.

       В судовому засіданні прокурор та ОСОБА_2  наполягали на своїх позовних вимогах, оскільки  матеріальна шкода завдана з вини відповідача, що підтверджується вироком суду від 02.03.2011 року.

 Відповідач  у судовому засіданні позов визнав повністю.

 Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з нижчезазначених підстав.

       Судом встановлено, що 21 грудня 2010 р. близько 18-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані  алкогольного сп’яніння,  умисно, наніс  ОСОБА_2  тілесні ушкодження, які згідно висновку  експерта від 06 січня 2011 року №4   відносяться до категорії ушкоджень середньої тяжкості.

       02 березня 2011 року вироком Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.  Вирок  не оскаржений та не скасований у встановленому законом порядку,  набрав законної чинності.            

      Таким чином, винність  ОСОБА_1   у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_2  підтверджується  матеріалами справи  і не підлягає сумніву.

       Згідно  ч.4 ст. 61 ЦПК України,  вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду  у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Новопсковського РТМО з 22.12.2010 року по 15.01.2011 року, що підтверджується випискою з історії хвороби № 5514/1318/7 (а.с.11).              

На придбання медикаментів ОСОБА_2 витрачено 2698 грн., що підтверджено фіскальними чеками, рецептами лікаря (а.с.3-5, 12-15).

Вказана сума матеріальних затрат відповідачем в добровільному порядку не відшкодована.

         Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України,  фізична особа або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування,  придбання ліків, протезування, стороннього догляду.

         За вказаних обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить  до висновку, що позов обгрунтований та  підлягає повному задоволенню.  

        Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, суд  покладає на відповідача  судові витрати по справі, які складаються з  судового збору  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.       

         Керуючись ст.ст. 10,11,57-64,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, п.9 ч.2 ст.16, ст.ст.23,1166, 1195 ЦК, суд

ВИРІШИВ:

         Позов прокурора Новопсковського району в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування  матеріальної шкоди задовольнити повністю.

         Стягнути  з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  2 698  (дві тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.  

        Стягнути з ОСОБА_1 державне мито в розмірі 51 грн. на користь держави та  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у сумі 120 грн. на рахунок управління Державного казначейства України для перерахування до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 „Оплата витрат  з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”,  розрахунковий рахунок: 31210259700223 в УДК в Луганській області, код 24046685, МФО 804013.

        Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано.

  Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.         

          Суддя: